Вишиванка
(З вечора пригожого аж до ранку...)
Слова: Микола Сом
Музика: Оскар Сандлер

З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала, дівчина, вишивала,
Чорну і червону нитку брала.

А що чорна ниточка – розставання,
А червона ниточка – то кохання.
Щоб та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка гладко слалась.

Встану я в неділеньку спозаранку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.

Спасибі!!!!!!

Спасибі!!!!!!

СУПЕР!!!!!!!!!))))))))

Дякую!!!!!

велике ДЯКУЮ!!!

Дуже люблю цю пісню!

Величезне дякую!!!!)))))))

ПОДЯКУВАЛА!!!!!

супер !!!

Am E
1.З вечора тривожного аж до ранку
Am
Вишивала дівчина Вишиванку.
A Dm G C
Вишивала дівчина, вишивала,\
Dm Am E Am
Чорну та червоную нитку клала.\2р.
2.А, що чорна ниточка — то страждання,
А червона ниточка — то кохання.
Щоб та чорна ниточка часто рвалась,\
А червона ниточка гладко слалась. \2р.
3.Стану я в неділеньку зпозаранку,
Подарую милому Вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься,\
Будеш ти носить її біля Серця. \2р.
4.На війноньку лютую проводжала
Сорочечку вишиту одягала
Оберігом будь йому на полі бою\
Захисти від куль його та неволі.\2р.
5.З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,\
В тую Вишиваночку Душу вклала. \2р.

Величезне спасибі!!!

Щиро дякую