Прийдетсься  з Вами  погодитись.Поважаю Вас-але,бачте,сьогодення диктує інші питання!

Василь, ну так озвучте ці питання, які диктує сьогодення. А то якось все туманно, з багатозначними натяками. Називати речі своїми іменами простіше, повірте. Ну може важче,але спокійніше себе потім почуваєш.

Отож, тема плавно перейшла в не менш наболілу - ціни, біржа, штрейхбрехери. Доброго здоров'я, панове! Вельми вдячний за "респекти"!  Добавлю і свої п'ять копійок. Цього року ми, без зайвого галасу, "не трублячи перед собою", підняли ціну  на 20%. Без біржі, обговорень, узгоджень. Наші колеги телефонували, питаючи, чи то правда. Тепер, з дозволу, вернемось до витоків теми. Просто нагадав собі історію біля десятирічної давності. Походи між столи тільки-но починалися, з чим в районі велася нещадна боротьба. І от, приїжджають музиканти з сусіднього району, в мене "вихідний", грають по-сусідству, послухати, природньо, охота. Відіграли хлопці після першого столу, непогано відіграли. Пора знайомитись, думаєм. Не встигли. Хлопці бубен-гармошку-сакс до рук, і вйо між столи! Молодший пильнував апарат.  Гупали всю дорогу! Підійшли до молодшого, чемно пояснили: грайте що хочете, за скільки хочете, але між столи - ні-ні! Бідолаха злякався, (бити будуть,) але ми чемні - відійшли. Закінчення історії: вийшли хлопаки з столови надвір, перекурили, сіли по сто грам заслужених випити після тяжкої роботи, - виходить староста: "Може вже досить пити, гості гуляти хочут, вйо, до роботи!"  Шкода хлопців...

Хотів би висловити своє бачення походів і за столи, і ведення молодих до шлюбу. Маю трохи досвіду в тому питанні і хотів би щоб зрозуміли мене вірно. Коли я починав грати по весіллях (70-ті р.р.), то починав в складі: гітара, бас, орган, барабани. Ну так як ми були музика "модна і сучасна", то ніхто й не вимагав ніяких походів. Та й грали переважно в місті в їдальні, чи якому орендованому залі. Вже тоді й марші платили неохоче. Потім до нас долучились трубач і саксофоніст, але теж цей процес нас якось минав. В принципі могли б мабудь і піти. Але ми були "круті" і могли від цього відмовитися. Ще такий фактор був, що це ніби й непристижно і т.д. Це явище можна пояснити таким може юнацьким максималізмом і якою зверхністю. Що стосується сьогоднішньої ситуації, то моя думка така - кожен вибирає свою позицію в цьому відношенні і діє як вважає за потрібне. Лише скажу що аргументи тих хто не володіє акордеоном, баяном, скрипкою, сопілкою, духовими інструментами сприйматися, при всій повазі, аж ніяк не можуть. Чи потрібно це? Думаю що так! Кожен раз заходячи в зал бачу усміхнені обличчя людей, коли вони чують це "акустичне бум-бум і рип-скрип".

Звичайно,як іти на весілля, не маючи поняття в баяні?,акордеоні.?Був у мене випадок (навіть декілька)-попросили заграти "Черемшину"-і нормально клавішник справився(має музичну освіту).Перепрошую- відійшов від теми,але мені здається,що п.Гарвасу- вернуть би все назад,але тут нікуди не подінешся!

Не зрозумів, що вернуть би все назад?

Мав на увазі 70-ті 80-ті роки...Без образ п. Ігоре Гарвас.

Ааааааа.... Ні. В мене з ностальгією якось не дуже складається. Мене більше цікавить те що попереду. Часте оглядання назад - дорога до регресу. IMHO.

Відносно того ,що мало хто зарас заграє в живу ,тут з вами пане Ігор непогоджуюсь, якби життя змусило, загралоб багато ,думаю більшість.....От як ????то вже інше питання , думаю і  в той час який ви так любите згадуватитеж не всі однаково "інструменти мучили",але і з тим можна боротись,просто треба над собою працювати!!!!!!!!!

Відносно походів за столи, небачу в тому якоїсь проблеми, господарі просять йдемо, непоминаються нейдемоБез кардийона і акустичної гітари на роботу не висовуюсь.

Богдане, про кількість тих хто заграє на живо видно по кількості постів в сусідній темі. Минулий час я особливо й не люблю згадувати. Якщо це роблю то для проведення яких аналогій, паралелей чи для аргументування. Тут козиряти особливо нема чим. Грав тоді, граю тепер. В усі часи був, є і буде різний рівень виконання. Переконувати за потрібність йти за столи теж нікого не збираюсь. Це моя така позиція і я так бачу це питання. З минулим напарником і "слона водити". Самі погоджувались і зголошувались, бо це було аргументом для взяття замовлення. Якби не  погоджувались  - сиділи б дома, а весілля за менші гроші грали б конкуренти. Це справа добровільна. Звісно якщо когось ці процедури муляють і створюють який дискомфорт, то можна йти в філармонічний колектив, там цього не вимагають. Є своя специфіка в весільній музиці і з цим потрібно рахуватись і миритись. Я не вважаю походи за столи яким рудиментом, чи пережитком. Це моя така думка, з якою можна і не погоджуватись. Знову ж така моє бачення, що музиканти взялися за ведення весілля і проведення конкурсів щоб додати собі ваги і компенсувати своє "стояння пінгвінами". І тепер нема чого волати, що цим повинен займатися тамада. Самі усунули ведучих весілля від можливості це робити. Ніхто переважно (на мою думку!) не бере додаткового гонорару за ведення і проведення ігор і конкурсів. Це все йде, як тепер кажуть, БОНУСОМ. IMHO.