Хресна дорога для молоді

Його вели дорогою, як вбивцю,

І грізний натовп голосно ревів,

І раз-по-раз з ненавистю сміливці

Жбурляли камінь у Царя Царів.

Вінок терновий наливався кров’ю,

Плювалися в обличчя вороги,

А Він дивився лагідно, з любов’ю,

І йшов прощенням стати за гріхи.

Покірно шлях протоптаний стелився,

Аж до Голгофи – сповнений людей…

А на Голгофі натовп розділився:

На тих, хто розпинав, і на дітей.

Стояли поряд фарисеї й учні,

Стояла Мати, й воїнство солдат…

І хоч роки летять, як води з кручі,

Перед Христом народи знов стоять.

І, як тоді, з нас кожен вибір має:

Прощення попросить чи так пройти…

Ісус біля Голгофи всіх чекає –

Тож ким для Нього нині станеш ти?

Знов розіпнеш чи схилишся покірно?

Ким станеш ти для Божої сім’ї?

Наш Цар Царів любов Свою безмірну

Тобі дарує. Тож прийми її!

ВСТУПНА МОЛИТВА

Зупинись людино на хвилинку, ти у цьому світі лише подорожній. Не поспішай. Задумайся...Проживи кожне слово цієї молитви. Воно йде від серця Христа до твого серця з надією увійти і оселитися.

Якщо серце твоє стискає біль за Нього і за брата свого - оселя душі твоєї стане рідною Йому, а Його мир осінить її благодаттю. І ти відчуєш мить єднання з Христом.

Коли ж серце стогне від ран світу цього і стікає вже кров'ю, а відчай хоче зруйнувати твою оселю - поринь в серце Ісусове.

Воно вмістило весь Всесвіт. Обійми цю Безмежність гарячою любов'ю - й пекучі сльози залікують рани. Твоє серце вже ніколи не зможе відірватись від Христа, і ти захочеш йти з Ним по цій дорозі.

Господи, настав час посту, час роздумів над Твоїми страстями, над твоїми великими стражданнями, що їх переніс з любові до нас, Ісусе! Вірю, що тобі в той час було дуже важко, але не зважаючи на це Ти сказав: «Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені і я заспокою вас». Сьогодні я прийшов до тебе, Господи, бо мені також не легко у моєму бурхливому молодому житті. На цій хресній дорозі хочу просити у тебе допомоги, щоби могти перенести усі випробування, що чекають на мене, просити у тебе сили, щоби вистояти у часі спокуси, а зараз хочу просити у Тебе любові, аби могти тебе наслідувати до кінця.

Ісусе, Спасителю наш, на доказ Твоєї безмежної любові до нас і для нашого спасіння Ти хотів прийняти пониження, погорду, несправедливе засудження і найболючішу смерть на хресті.

В подяку за Твою любов, на перепрошення за наші гріхи і щоб випросити ласки витривалості в доброму, хочемо тепер роздумувати про Твої муки й смерть.

Дай, щоб ми цю Хресну Дорогу провели на Твою славу й на користь наших душ.(Отче наш, Богородице Діво)

(Звучить голос Вступ)

Претерпівий за нас страсти,

Ісусе Христе, Сину Божий

Помилуй нас

Стація перша. Пилат засуджує Ісуса на хресну смерть

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Пилат засуджує на смерть Христа...

Розпни! – кричить оскаженілий натовп.

Як часто ми виносим вироки свої

Керуючись ненавистю. І кричимо: Розп’яти!

…А він покірний. Він пішов на смерть

Заради нашого спасіння.

Життя віддав, щоб кожен вічне життя мав...

Отож покаймося, щоби не мучило колись сумління.

Ти, Ісусе, стоїш перед натовпом, що бездумно чекає смерті, а очі Твої осяйні спрямовані в Небо... А серце відкрите і звертається то всіх людей: «О, дитино! Життя - це не іграшка. Ти ще не знаєш вартості життя... І прийде мить, коли душа твоя в болю схлипне: «Візьми серце моє, Ісусе, і живи в мені. Без Тебе я ніщо. Засуди мене, Господи, бо заслужила я кари. Суди Твої праведні. А неправедний вмиває руки...».

— Мати Божа, Діво Пресвята, молися до свого Сина за душі наші, щоб не померли ми без каяття. Амінь.

Ісусе. Тебе засуджено на смерть. Ти є невинний і я знаю, що Тебе несправедливо звинувачують. Однак, будучи невинним і знаючи, коли, як і де помреш, Ти відважно прийняв свою долю. Так Господи, і в моєму житті є такі хвилини, коли я мушу прийняти ту дорогу, що стелиться переді мною. Це може бути самотність, після втрати дорогої мені особи, або зневаги, чи насмішки навіть найближчих друзів, і власне через те, що хочу йти твоєю дорогою. А можливо це тривожне очікування тяжкої операції, або якесь рішення, що змінить хід мого життя назавжди. Існують певні хвилини, коли мені доводиться приймати життя таким, яким воно є в дійсності. Мені важко, у мене виникає страх перед майбутнім. 

Ти Ісусе кажеш: Прийдіть до мене всі струджені і обтяжені і я заспокою вас. 

Я цілковито віддаю себе у твої руки та йду за тобою вперед, щоби вчинити життя кращим для себе та інших.

(Голос ст1)

Глянь, душе грішна, ось пред всім людом

Судить Ісуса  Пилат своїм судом.

Хоч Го святим зве і руки вмиває,

Кров неповинну на смерть осуджає. («Глянь, душе грішна»)

Претерпівий …

Стація друга. Ісус бере на Себе хрест

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Ісусе...Ти взяв на себе хрест усього світу

Ти взяв його , щоб на Голгофу йти...

Щоби принести для людей спасіння.

О, Господи! Які тяжкі наші гріхи...

Хрест зготували і про дорогу подбали. Сонце сліпить очі. І люди, осліплені гріхом, кладуть хрест до Твоїх ніг. Ти знав цю Путь і знав цей Хрест. І душа Твоя, Ісусе, не схитнулася.

—О Христе, Боже мій єдиний! Дозволь стати з Тобою під хрест. Дозволь тягар поділити з Тобою. Мої гріхи є на Твоєму Хресті. Прости немочі наші, прости потурання слабостям нашим. Зміцни нас силою Твого Хреста. Навчи нас жити на Хресті, щоб прославлялось ім'я Твоє святе.

— Маріє, Мати Божа, в слабостях сильна, в іспитах вірна, благослови нас на Путь Сина Твого. Амінь.

Твій хрест Господи справді болючий. Він вимагає багато терпеливості, покори, відваги і рішучості. Несучи хрест, ти перевищив усіх в оцих величних чеснотах. І я мушу нести подібні хрести щоденного життя. Це якусь недосконалість, слабкість, хворобу, душевні терпіння, або фізичну недугу. Ці хрести деколи важко мене пригнічують, однак з відповідною допомогою і проводом та дивлячись на твій приклад терпеливості , покори, відваги і рішучості, я також зможу терпеливо і без нарікань перенести та перемагати всі хрести свого життя.

Ти Ісусе кажеш: Шукай мене, наслідуй мене, бо я є світло серед темряви.

(Голос ст2)

Хрест вже готовий, о Боже мій милий!

Чи го донести будеш Ти мав сили?

Це ж гріхи наші, що міри не мають.

Хрест це тяженький На Тебе вкладають!

(«Глянь, душе грішна»)

Претерпівий …

Стація третя. Ісус падає під тягарем хреста

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Важкий тягар хреста Ісуса пригинає.

Він падає уперше на шляху...

Він впав і за мою провину

А я спокійно у грісі живу.

Каміння розпечене полум'ям сонця. І хрест невимовно пече. Я падаю, діти...

Бруківка і небо злились в круговерті без меж...

— Христе, падаємо ми за пожаданням тіла, а дух лине вгору... Підійми мене, Єдиний, з безодні гріхів моїх. Не дай зійти зі стежини своєї, опустивши хреста на зранені плечі Твої. Не дай стати зрадником духу, бо сил своїх не маю.

— Богородице, Пренепорочна Мати, спаси дітей твоїх, що в падінні каються. Підтримай мене на краю безодні. Не дай душі моїй зірватися вниз. Амінь.

Господи, ти скатований, знесилений і слабкий падаєш під тягарем свого хреста, але ти встаєш, щоб продовжувати свою хресну дорогу і йдеш вперед. У своєму житті я також часто падаю під тягарем самомолюбства, гніву, ненависті, пліток, осуджувань, несправедливої критики, навіть упередження. Ісусе, як ти встав і далі поніс несправедливий хрест, так і я мушу побороти своє лукавство, встати та прямувати вперед дорогою любові, порозуміння і доброзичливості.

Ти Ісусе кажеш: Візьми на себе свій хрест та йди слідом за мною

Не зважаючи на важкий хрест я буду йти за тобою до кінця.

(Голос ст3)

Вже Ісус іде

Під Хрестом паде

Рідна матір Го стрічає

З своїм сином розмовляє

Де ти сину йдеш?

(«Маріє, гляди»)

Претерпівий …

Стація четверта. Ісус зустрічається зі Своєю Матір'ю

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Зустрілись очі матері і сина...

Німе ридання вирвалось з грудей:

-О, сину, сину...За яку провину

Сьогодні хрест несеш такий важкий?

Ти світлом був для цього світу,

А лютий натовп вигукнув: Розпни!

В Твоїх очах нема ні докору, ні злоби.

Ти йдеш життя віддати, щоби їх спасти.

Мати, Твої очі моляться за Сина. Руки хочуть хрест Його підняти. А серце плаче й торжествує разом з Небом, бо неволя людства вже ось відступає. Дорогою ціною викупляється свобода людей. Наша інертність, безвір'я і пожадливість женуть Ісуса на Голгофу.

— Прости, Господи, зневірство наше. Визволь нас з полону гріха. Навчи нас бути вільними.

— О Мати, Ти в молитві огорнула руками всю землю. Твоє серце, мов чутлива струна, відгукується на всі страждання людей. Прости нечутливість нашу, що ранимо серце Твоє гріхами. Огрубілість нашу розтопи любов'ю до Сина. Амінь.

На дорозі страждань ти Господи зустрів свою матір і знайшов у неї співчуття і розуміння. Твоя мати, співчуваючи з тобою глибоко страждала. І я часто зустрічаюсь зі своїми ближніми, братами і сестрами, позбавленими прав, бідними, покинутими старшими, слабкими, каліками, ув’язненими, але чи я виявляю до них свою симпатію, прихильність, доброзичливість, співчуття, любов, ніжність і розуміння? Це все Марія виявила до свого сина, а Ісус до людства. І мені слід так само поводитись і з ближніми. О, як би я бажав це все виявити, але щось мене стримує.

Ти Ісусе кажеш: Поглянь на мою матір, вона не соромилася перед людьми іти за мною, щоб зустріти мене і потішити.

Так, вона дійсно не боялася нічого, ні насмішок, ні того, що про неї подумають, бо вона робила добро з любові. Маріє, будь моїм прикладом в любові до Бога і до людей.

(Голос ст4)

Страдальна Мати під хрестом стояла

Стала ридати в сльозах промовляти:

«Ой, Сину, Сину, за яку провину

Переносиш нині тяженьку годину на хресті («Страдальна Мати»)

Претерпівий …

Стація п'ята. Симеон Киринейський допомагає Ісусові нести хрест

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Йшов з поля киринеєць Симон,

Навпроти нього воїн крикнув: -Стій!

Ось хрест! Візьми, й допоможи йому донести,

А то ще по дорозі вмре! Неси!

Не знав тоді ще Симеон Ісуса

І чому хрест йому такий важкий

На ньому ніс гріхи усього світу

Той, хто невинний був, святий.

Та з страху за своє життя

Не добровільно Симеон поніс хреста

В роздратуванні, з злобою поглянув на стражденного Христа

В Ісусових очах була лише любов і доброта...

Симеон ішов з поля. Важко здіймаються груди від виснажливої роботи. А тут ще оця спека і якась процесія перетнула дорогу. Не встиг отямитися, як два воїни схопили його і потягли в центр натовпу. «Неси хреста!» — і вихор бунту поніс душу Симеона: образа змішалась з оправданням, гнів - з розпачем, опір - зі страхом. І в цю мить протистояння погляд Симеона впав на Страдника. З Його очей струменіла тиха Любов.

— Господи, прости душі зухвальство, що сміла думати про кінець, оцінку і винагороду, прости небажання і лінь, обурливість і гнів. Спрямуй сили душі моєї на звитягу і подвиг нести Хреста і допомагати іншим.

— Мати Бога Живого, усмири тихою молитвою бунтівливий дух мій, наповни душу ласкою й любов'ю. Амінь.

Симеон, допомагає Ісусу нести хрест. Боже, чому так сталося що по дорозі на Голгофу людина допомагає Тобі, Ти ж як Бог не потребував допомоги. Але ти також є людиною. Господи, Симеонова допомога навчає і мене в щоденному житті дбати не лише про себе, але й про інших. Роздумуючи це, я не смію поводитися егоїстично, бо любов до ближнього мусить виявлятися у конкретних вчинках. Сьогодні багато людей потребує моєї допомоги, усмішки, моїх братніх обіймів, уваги, моїх плечей, які допомогли б їм нести свої хрести. Симеон допоміг, Тобі Господи, а ти допоміг і допомагаєш багатьом, і мені також треба так чинити, але як?

Ти Ісусе кажеш: Зречись самого себе та йди слідом за мною 

(Голос ст5)

Прийди до мене, милий Ісусе,

І я хрест нести тобі не дам

Візьму хрест тяжкий на свої плечі

І на Голготу понесу сам(«Прийди до мене, милий Ісусе»)

Претерпівий …

Стація шоста. Свята Вероніка обтирає Ісусові обличчя

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Важка дорога хресна, кам’яна

Піт струменіє із кривавого чола...

Та ось з натовпу відважна Вероніка

Ісусові платком своїм обличчя обтира.

І... Що за диво...

За її відважний вчинок

Відбиток свій на білому платку

Ісус залишив Вероніці у дарунок.

Хрест знову на плечах Ісуса. Кожен крок дається важко. Кров стугонить у скронях. Піт струмками збігає з чола. Десь з натовпу виривається постать і, не даючи отямитись воякам, витирає Ісусове обличчя. О блаженна діво! Порух твого милосердного серця буде відлунювати у віках. А на згадку тобі Ісус залишив на хустині Свій відбиток і у твоєму благодатному серці Свій Образ.

— Господи, очисти моє серце від намірів злих і думок нечестивих, щоб Образ Твій засяяв у ньому чистотою небесною.

— Пресвята Богородице, молися за прозріння душ наших, щоб відкрились очі сердечні і побачили ми скверну свою. Амінь.

На хресній дорозі бачимо зворушливий епізод. Вероніка витирає страждальне покалічене обличчя Ісуса. У хвилинах моїх страждань я потребую також ніжної і лагідної теплоти людського серця. Іноді я шукаю за людиною, яка витерла б сльози з мого засмученого обличчя. Однак, чи я так само думаю про моїх страждаючих братів і сестер? Чи наслідую я Вероніку, що з любові до Тебе подала руку допомоги? Чи охоче я спішу на допомогу тим, хто її потребує?

Ти Ісусе кажеш: Як я полюбив вас, так і ви любіте один одного.

Господи, від сьогодні старатимуся робити добро моїм ближнім.

(Голос ст6)

Вероніка з жалю мліє

Витира лице Месії,

Чудо в пам'яті до нині —

Образ Божий на хустині!

Претерпівий …

Стація сьома. Ісус вдруге падає під хрестом

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Ти вдруге впав під тягарем христа

Якого ми даєм Тобі на закривавлені рамена.

А Ти покірно, мов ягня, його несеш

І падаєш, щоб ми побачили й прозріли.

Та людське серце знов черстве...

Не бачать очі і Твої падіння

Ти піднімаєшся і знову йдеш.

І кров стікає на розпечене каміння.

Шлях короткий та розтягнувся наче на віки... Вся омерзілість людська лягла Тобі на плечі, о, Ісусе. І ти падаєш удруге під тягарем Хреста. «Люди, люди! Настане мить підйому вашого з гріха у каятті й розпуці. Моє страждання - то є приклад вам, і сила, і надія, тільки була б ваша вірність».

— Господи, звільни душу мою від страху й заціпеніння, навчи мене, як птахою розкриленою злетіти в Небеса, щоб біль у радість переріс, а мука стала вдячністю Тобі.

— Пречистая Мати, Ти даєш надію у скорботах й захист від недолі. Пригорни мене до свого серця і навчи любити всіх нелицемірно. Амінь.

Господи, це вже вдруге падаєш під хрестом. Цим ти навчаєш мене, що і я стараючись вести добре життя, все ж таки відчуватиму утиски у світі, в якому так багато зла. Цим ти вчиш мене, що і я буду відчувати тягар самотності, смутку, знеохоти, спокус. Однак ти також навчаєш, що не зважаючи на такий тиск я мушу прямувати вперед до добра наполегливо, рішуче, відважно з надією та довір’ям. Ти так зробив, Господи, і я також буду так поводитись. Веди мене Господи. Я піду твоїми стежками. Я хочу тебе неслідувати .

Ти кажеш: Довірся мені і я поведу тебе у щасливу вічність.

(Голос ст7)

Упадає раз і другий,

Бачать теє жидів слуги,

Киринейчик поступає

І хрест нести помагає.

(«Хрест на плечі накладають»)

Претерпівий …

Стація восьма. Ісус потішає плачучих жінок

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Дивились на Ісуса, і у співчутті

Побожні плакали жінки.

Не плачте наді мною.-Мовив він до них

Пильнуйте ви дітей своїх.

За ними плачте і моліться ви за них

Й не дайте впасти їм у гріх.

Бо я є вічний і завжди живий,

А діти ваші виростають у грісі.

«Ви кажете: «О горе, Як страждає цей чоловік!» І сльози ллються з очей ваших. Але ось гляньте, діти ваші... За ними плачте. Бо Я живий, у Вічності живий, а вони, хоч молодістю вихваляються - у тіні смерті ходять».

— Господи, навчи нас ходити стежками Твоїми, не полишати віри, правди і любові, щоб від життя земного могли ми перейти до Царства Вічного Життя. Здійсни прагнення серця мого пізнавати Тебе у кожну хвилину мого життя, щоб у висотах славити Святе Ім'я Твоє.

— Матінко Божа, Ти сльози проливаєш перед престолом Сина за спасіння роду людського. Ти життя Синові подарувала, дай і нам, недостойним дітям Твоїм, а ще й розуміння до життя повноцінного. Амінь.

Тепер перед нами постає героїчний приклад самопосвяти. Господи у найболючіший час, вельми виснажений ти ще дбаєш про бідні душі, промовляючи до єрусалимських жінок. Ти виявив ніжне серце і дбання про них. А як я поводжусь із іншими , коли знаходжусь у сумному настрої, напруженні чи слабості? Чи я загалом не є під впливом брутальності, подразнення, неприступності або чи маю відвагу не зважаючи на понурий настрій, таки усміхнутися, зберігаючи спокій та терпеливість і тільки щоби не засмучувати свого ближнього, бо ти таким був. Так і я повинен чинити. Вже живу не я, а мій Господь, Ісус. Ти і я одно.

(Голос ст8)

Плачуть люди, гірко плачуть,

Бо тяженьку муку бачуть.

«Ой, не плачте наді мною,

А заплачте над собою.»

(«Хрест на плечі накладають»)

Претерпівий …

Стація дев'ята. Ісус втретє падає під хрестом

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Ти втретє падаєш, Ісусе, під хрестом

Не за свою, а за мою провину.

Чому ж тоді своїх гріхів

Не хочу визнати я нині?

Ти впав.. І піднімаєшся, щоб далі йти,

А я того не оцінила

І щиро не розкаявшись...Пішла...

Знов падала, і знов грішила.

«Чому Ти падаєш, Ісусе?»— душа кричить в розпуці й безнадії.

«Бо слабкодухість й ницість ваша штовхнули на розпинання Сина».

А ми могли це зупинити. Могли учитися, Ісусе, в Тебе. Покора до гріха, свобода у безправ'ї й сон, важкий до забуття, — ось які підвалини людського духа. Щоб зрушити це - Ти хрест поклав, падінням і смертю вивільнивши духа.

— Господи, розбуди дух мій від сну вічного, дай напитись життєдайної сили Твоєї, щоб душа у прагненні з'єднатися з Тобою позбулась важкості. Ніжним дотиком благодаті налаштуй всі струни душі моєї на відчуття Тебе, Бога єдиного мого.

— Богородице, Царице Небесная, спаси мене, грішника ницого, від смерті вічної. Амінь.

Твоє третє падіння під хрестом показує мені як ти рішуче йшов до своєї болючої мети. Прикінці тої дороги Ти бачив смерть, але також і вічне життя. Ти знав як на тебе чекав відчай, але одночасно і велика надія і Ти знав, що на тебе чекала ненависть, але твоя любов все це перемогла. Визнаючи тебе у цьому світі я мав таку саму мету – вічне життя. У цьому ти дав для нас приклад. Господи – ти є наше життя, наша надія і наша любов. Я рішуче ітиму твоїми слідами, ітиму до тебе, щоби злучитися з тобою, щоби прославити тебе. Алилуя. Я прагну тебе, Господи.

(Голос ст9)

Спас на землю повалився,—

втретє кров'ю Світ залився.

Бачить злобу людську вперту,—

треба завершити жертву!(«Хресна дорога»)   

Претерпівий …

Стація десята. З Ісуса здіймають одежу

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Тебе привели на Голгофу-гору.

Зняли одежу й оцтом напувають...

Яке приниження, ганьбу і біль Тобі прийшлося пережити

А я стою... Спостерігаю збоку... І не каюсь...

Стою, зодягнена у бруд гріховний.

Ти кров свою пролляв, щоб бруд цей змити,

Щоби колись, у царстві Божім

Розкаяна, могла з Тобою вічно жити.

Тебе привели на Голгофу, Ісусе. Ще не досить насміхались над Тобою. Ще наругу не всю Ти прийняв від нас. Шати з тебе зняли й поділили між собою. Душа Твоя, Ісусе, оголена і чиста, як благодатная сльоза, у тузі споглядає на людей:

«Навчись, людино, чистоті, нелицемірності і цноті. Душі одежі не потрібно - її Господь зодягне в Судний день».

Прости, Господи. Тяжкі провини наші. Ми натягали на себе маску праведності, а самі були повні ненависті. Прости лицемірство і байдужість до спасіння. Не мали ми надії в Тобі, а опирались на земне: авторитети, гроші, славу. Прости, що занапастили душі наші.

 — О Мати Всесвятая, Ти славою Небес перевищуєш Серафимів, навчи мене, як повернути душі первісну чистоту і цілісність. Моли Предстоятеля за збереження душ наших. Амінь.

Коли подумаю учителю, як з тебе здирають одіж, то пригадую собі і свою душевну наготу самотності, що може бути через зраду приятеля, якесь непорозуміння, несправедливість, або через те, що розвіялись мої сподівання. Ти стояв Господи і дозволяв на те жорстоке здирання, серед того всього ти бачив, що незабаром воскреснеш во славі, як могутній переможець. Якщо і мені припаде в житті прикре засоромлення, чи навіть невдячність за моє намагання чинити людям добро, тоді я все-таки з любові до тебе не знеохочуватимусь, а пам’ятатиму, що страждаючи з тобою, разом з тобою воскресну і прославлюся.

Ти Ісусе кажеш: Не журися, бо і я страждав, а слуга не більший пана свого. Але як є страждання то і є воскресіння.

(Голос ст10)

Прийди до мене, милий Ісусе,

Одежі зняти з Тебе не дам

Не дам зранити, о, милий Боже,

Твоїх болючих святих п’ять ран(«Прийди до мене, милий Ісусе»)

Претерпівий …

Стація одинадцята. Ісуса прибивають до хреста

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Прибили цвяхами Ісуса до хреста

Повстав Він поміж небом і землею

І кров із ран стікає праведна свята

На хрест пішов Він волею своєю.

Але, де ті кого він учнями назвав?

Розбіглися усі... Біля хреста лише Йоан і Мати.

А нелюди кричать: Якщо ти Бог, то чудо покажи,

Спаси себе! Чи хочеться тобі вмирати?

...Ми часто хочемо покинути свої хрести

Наш дух слабкий і ми не хочемо страждати.

Ісус же вибрав хрест, даруючи життя для всіх людей.

Про це потрібно завжди пам’ятати.

Серце, плач і тужи. Бо твого Володаря прибивають до хреста. Цвяхи рвуть Життєдайне Тіло і біль пронизує усе Єство. А це ще тільки початок хресних страждань. Ось хрест твій підняли, і він злинув до небес. Цілий Всесвіт прихилився до ніг Твоїх, Ісусе, з вдячністю і покорою. Тільки земна Твоя опора - учні - розбіглися у розпачі. А навкруги лиш сміх і глузування.

— Господи, ще до Своїх страждань Ти говорив про таїну хреста, та не розуміли ми. І аж до хресного розп'яття Ти дійшов, щоб відкрились серця людські і з'єднались у любові з Отцем Небесним. Дай сили нам не залишати хреста свого, не сходити з нього, а добровільними утисками прославити ім'я Твоє навіки.

— Мати Світла, покрий нас Своїм омофором, бо Ти наша Єдиная Заступниця і Молитвениця за гріхи наші. Амінь.

Учителю, я бачу як цвяхами прибивають тебе до хресного дерева.У своєму житті я не раз надмірно привязуюсь до грошей, пияцтва, телевізора, різних поганих розваг, одним словом погані нахили прив’язують мене до дерева самолюбства. Господи. Тебе прибили до хреста, але ти переміг через воскресіння. Відтепер мені потрібно часто роздумувати над твоєю хресною дорогою, йти за тобою до кінця. І таким чином я переможу свої закоренілі нахили і привязання і завдяки твоїм ласкам і твоїй допомозі я все ж таки дійду до святості.

Ти Ісусе кажеш: Пам’ятай про мене, про мої страждання. Коли хочеш іти за мною, зречися самого себе. 

Господи, я зрікаюсь свого минулого, своїх гріхів. Відтепер бажаю жити з тобою і тільки з тобою.

(Голос ст11)

Чоловіче добрий,

Глянь на хрест святий:

Тут на нім вмирає

Бог, Спаситель твій. («Чоловіче добрий»)     Претерпівий …

Стація дванадцята. Ісус умирає на хресті

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Здійснилося написане... Ісус вмирає на хресті...

Вмирає, щоби вічно жити.

Віддав за нас своє життя

Щоб від гріхів все людство кров’ю відкупити.

Чи чуєш брате, сестро – і за тебе Ісус вмер?

Щоб і ти міг на царство Боже заслужити,

Покаявшись переосмислити своє життя

І, як розбійник по правиці, з чистої сторінки почав жити. 

Небо потемніло, і Сонце закрило лице своє. Цар Всесвіту розіп'ятий і умирає. Все важче і важче здіймаються груди. Задуха бере вже за горло.

«Хрест у серці сяятиме на віки. Це дарунок людству. А тобі, людино, дійти лиш до мети».

Але ще не час. Ще Мати й учень під хрестом. Для них Ісус дає благословення: «Ви - рідні, й рідний світ весь вам. Дітей світу плекайте». І лиш зітхання - до Небес: «Отче! Навіщо Ти Мене покинув?»

— Господи, Ти помер на хресті, щоб людство жило у свободі

духу. Ти пройшов до кінця земний Свій шлях і цим проклав дорогу у вічність нам. Прости зневіру нашу, бо так часто ми забуваємо про Славу Твого хреста і шукаємо порятунку в собі.

— О Маріє, Мати Бога нашого. Меч, що пройшов крізь Твоє серце, ділить нас надвоє. Допоможи зректись земного і у чеснотах нести служіння Отцю Небесному. Амінь.

Твоє тіло Господи, таки прийняло жало смерти. Тіло мого я, мусить вмерти також. Це означає, що мені потрібно себе подолати і дати моєму я, моїй гордості і самолюбству вмерти. Бо щойно тоді я відкрию тобі мою душу і дозволю тобі до неї увійти, та наповнити моє серце твоєю безкорисливою любов’ю, терпеливістю, мужністю, надією, знаннями, ніжністю, одним словом Твоїм духом, і таким чином Твій дух зростатиме в мені і опанує мене цілого. Тоді я зрозумію цю велику любов, що показала себе на Хресті.

Ти Ісусе кажеш: Нехай буде твоя воля, а не моя, отче. Бо істинно так Бог возлюбив світ.

(Голос ст12)

Не стало сили в людськім тілі,

Сповнилась чаша мук, терпінь,

І з уст Господніх, наболілих

Упало слово ще: Амінь.

Життя покрила смерті тінь   («Христос розп’ятий»)

Претерпівий …

Стація тринадцята. Ісуса здіймають з хреста

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Зняли з хреста Ісуса й тіло віддали Марії.

І мертве тіло сина Мати обняла.

Згадалося в ту мить: і Вифлеєм, мала стаєнка,

І втеча уночі від Ірода... Усе життя...

Але тоді вона була щаслива,

Бо знею був Ісус живий.

А зараз холод відчувають материнські руки...

Німі уста, закриті очі... В серці біль важкий.

Але не чути крику, нарікання

Марія прийняла Господню волю.

Вона відчула болі тяжчі, аніж відчуваєм ми,

А ми жаліємось щодня на свою долю.

Яка дивна картина постає перед нашим зором. Єрусалим - місто храму Великого Бога - у передсвятковій метушні: всюди колять ягнят для святкової вечері і печуть мацу. А на Голгофі тиша - Єдинородного Сина Бога Живого розіп'ято і проколено, як Ягня. Юдеї святкують вихід з рабства єгипетського і не помічають, як їх викуплено з рабства земного.

—О Голос Великої Тиші, Ти мовчиш, взираючи з Небес на діла рук наших, і не судиш, а довго ще очікуватимеш на наше отямлення. Прости безумство роду людського, що в час випробування знову відвернувся від Тебе і цим себе зганьбив. Цю ганьбу може змити лиш благодать Сина Твого через терпіння, бо ми навіть страждати достойно не вміємо.

—О Мати Божа й наша Мати. Руки Твої прикипіли до Тіла Сина. Воно змінилось! Воно взяло на себе весь бруд душ людських. І Ти риданням омиваєш Його. І о диво, потайні учні, Никодим і Йосиф, прийшли явно, щоб віддати шану Своєму Учителю, намастивши Тіло соком алоє й мирти. Моліться за нас, щоб у час випробування стати нам явно на проповідь Живого Христа. Амінь.

Коли знімали з хреста Твоє Божественне тіло, обставини вказували, що похорон Сина Божого буде дуже скромний. Ця сцена пригадує мені чесноту простоти і скромності. Це правда, що я живу у складному і вибагливому світі, де дуже часто світова мудрість мене так поглинає, що моя поведінка стає поверхова, дріб’язкова, лицемірна, штучна. Особливо це замітно у стосунках із приятелями, співробітниками, навіть з ріднею. Будучи таким, я завдаю шкоди собі та іншим. У своєму житті мені потрібно навчитись любити простоту. Так. Бути простим і покірним, не сворюючи навколо себе межі неприступності, ворожнечі чи навіть ненависті, але творити у своєму серці і у серцях інших людей спільноту миру, любові і справедливості. Ти був таким, Господи. Таким і я бажаю стати.

Ти Ісусе кажеш: Ти повинен стати будівником нового світу, світу де не буде місця для війн, дискримінації, ворожнечі. Я допоможу тобі. У стіп мого розп’яття ти знайдеш відповідну допомогу і силу.

(Голос ст13)

Вже з хреста Тебе здімають

В плащаницю обвивають

Мати Божа припадає,

Мертве тіло обіймає:

 («Вже з хреста Тебе здімають»)

Претерпівий …

Стація чотирнадцята. Тіло Ісуса кладуть до гробу

Люде Божий, поклонися

Святий люде, знеси пісню,

Прославляй Христа Ісуса -

Спаса світу, Князя миру

Здавалося б усе... Поклали тіло в гробі.

Закінчилось Ісусове життя...

Але для чого він терпів жахливі муки

Невинну кров свою проляв?

Ісус зійшов до гробу, щоби з мертвих воскресити

Тих, що по Закону все життя жили

І Волю Господа-Отця здійснити,

Щоб в Царство Боже ми ввійти змогли.

Вже Тіло Твоє, Ісусе, намащене. Вже оповите. І гріб мармуровий чекає на Тебе.

А серце не вірить, що це вже остання хвилина з Тобою і в надії шепоче: «Воскресни! Воскресни! Воскресни!»

І нас оживи. Амінь.

Господи. Сумною була твоя смерть і вона для мене надзвичайно дорога. Бо через твою смерть і погребення прийшло воскресіння. Твоя перемога над смертю внаслідок Твого Воскресіння, надає навого значення у моєму житті і в житті всіх людей. Твоє воскресіння принесло мені радість і надію на майбутнє життя. Не зважаючи на труднощі, злидні, життєві непевності я завжди перемагатиму, бо твоє воскресіння усвідомлює мене, що радість, надія, мир і перемога швидше чи пізніше, але прийдуть у цьому житті. А в майбутньому ти чекатимеш на мене, щоби обняти мене у вічній злуці з Тобою. Господи, я повік не забуду що зробив для мене, зробив для всіх людей. Я дякую тобі за це відкуплення з любові до нас.

Ти кажеш: Немає більшої любові, а ніж віддати життя своє за ближніх.

Я пам’ятатиму про твою любов завжди. Боже святий. Месіє Правдивий, єдиний Син Отця, найулюбленіший. Пам’ятатиму вдома, у школі, у професійному колі, памятатиму серед друзів завжди і усюди.

(Голос ст14)

Пречисте  тіло Твоє, мій Христе,

З дерева Йосиф добрий здіймив

І в плащаницю нову і чисту

Тебе обвивши у гріб зложив

(«Пречисте Тіло»)

Претерпівий …

Ісус, Голгофа, навкруги народ.

Одні поближче, інші далі - всюди.

І враз лукавий голос із юрби:

«Якщо ти Бог, то покажи нам чудо».

Усі мовчать, завмерли, ждуть.

На хрест підняли вбивники Месію.

І всі чекають чуда. Що їм Бог?

Як буде чудо - отоді й повірять.

Що їм слова святих письмен? Мана!

Що їм життя, дароване навіки?

Що їм любов, якій немає меж?

Ніщо! Ніщо! Подай їм чуда інші.

Нащо їм зцілення слабких калік?

Нащо їм оздоровлення сліпого?

Нащо їм тіло з хліба, кров з вина?

Намарно все! їм чуда ще одного!

«Здійснилося!» - почули всі з хреста.

Земля стряслася, ширма розірвалась.

Усі злякались, страшно стало так.

Що всі розбіглись - чуда не дізнались.

А власне, сталось чудо у віках.

І тільки через смерть та воскресіння

Месія викупив все людство із гріха,

Здобувши перемогу над падінням.

Через біль і сльозу ми стаємо кращи­ми, милосерднішими, через біль ми можемо пізнати біль Христа, біль ближнього свого. Через біль і сльо­зу серце по-іншому світ бачить. І не хочеться тако­му серцю бути красивим, аби лише красиво вигля­дати і світ спокушати, не хочеться мудрувати, аби мудро виглядати, а хочеться такому серцю світити сонечком під небесами, аби і світу, і людям, і Богові було любо і мило від світла і тепла його.

1. Господи, єдиний, найдорожчий

Дякуємо щиро всі Тобі,

За те, що на шляху оцім найважчім

Ти простив провини всі людські.

2. Хочемо в цей  день постановити -

Лиш на Твою славу жити все,

Добрим ділом для Тебе служити

Щоб із серця зникло все лихе.

3. Прийми поклін, Ісусе милий,

За доброту Твою до нас,

За те, що додаєш нам сили

В такий трудний, нелегкий час.

4. І уповаючи на Бога,

Тобі вклоняюся я знов,

Ти - Світло, Правда і Дорога,

Надія, Віра і Любов.

Зупинись людино на хвилинку, ти у цьому світі лише подорожній. Не поспішай. Задумайся...

Ми пройшли Хресну дорогу Ісуса Христа. 14 стацій допомогли нам пройти разом з Ісусом Христом Його Хресний шлях, перейняти­ся Його тривогами, відчути Його душевний біль, біль тілесних ран.

Пам’ятаймо, що ми завжди повинні оспівувати і цілувати дорогоцінні рани Ісуса Христа і своїми устами та щирим серцем приносити Йому, починаючи і закінчуючи свій робочий день, ревну і гарячу молитву. Співаймо Йому славу і поклоніння.

Допоможи мені, Господи, пронести цей шлях у серці і наслідувати Тебе. (Отче наш, Богородице Діво)

(Пісня)

Претерпівий… (3 рази) 

Якщо когось зацікавить, озвучення вишлю на скриньку

Доброго дня! Вишліть будь ласка озвучення до цієї хресної дороги.

напишіть адресу пошти))))

Доброго дня!)
можна й мені вислати озвучення на пошту?
martysuk2108@ukr.net

Скиньте будь ласка озвучення

awasuk@mail.ru

дякую.)

Скиньте будь ласка й мені озвучення, якщо вам не важко, на пошту ufyectymrf@rambler.ru

Скиньте будь ласка й мені озвучення, якщо вам не важко  kapelukh@ukr.net

Доброї ночі! Скиньте будь ласка і мені озвучення до Хресної дороги, якщо вам не важко, на пошту

evgenko4@ukr.net

Скиньте будь-ласка озвучку, буду дуже вдячна...irakozibroda@ukr.net

zaremba.marjana@mail.ru якщо можна теж скиньте озвучку до хресної дороги...дякую....