Oryv | 14 Грудня 2011, о 19:36 |
---|---|
Користувач |
Осінь, зрадливу панянку Тихо туман огортав Він Її золотом й сріблом В свої обійми гукав **** Якось в тумані не затишно В сірім похмурім диму Золото й срібло зів"янувши Осінь залишить саму **** Не переймайся Ти золотом Й срібло - звичайний метал Не допускай в серце сірості Врешті, туман - то обман
О, Вовченко |
Будь-ласка авторизуйтесь для того щоб залишати повідомлення. Увійти