"естрадно - симфонічний оркестр з одним диригентом" , - Бедзю дякую за вдале поєднання. Але в дісності так напевно треба називатись.  То може давайте будем називатись, для бренду, гірше, але грати краще. Я розумію, що по браку часу і бажання не вартує вчити низькосортну попсу, можна і під фанєру, але український фольк і українську естраду  від 70 р. до 0000 тисяних треба старатись  грати "в живу"   ( якщо позволяє склад колективу. ) Той  жи самий  репертуар "ТІК"  під клаву, трубу та тромбон  прозвучить , хоч не досконало, зате свіжо і неординарно чим під фанеру.

Прочитав усю тему, і залишаюся при своїй думці. Я маю дві музичні освіти, і працюю викладачем в муз. школі, і майже 30 років в музиці. Але на даний час працюю під фанеру. (на це є багато причин). То як мене називати? КАРАОКЕР?Неважливо яка назва, головне щоб (як хтось вище сказав, не був із забави жмур)  публіка і замовник залишились задоволені роботою.

п. Володимир Яворський ! Я  Вас абсолютно підтримую,що в даний час приходиться лабати під фанєру. І я ніяк Вас не не назву караокером. Думаю,пам"ятаєте такий усілок , як "Поділля" або клавіши "Естрадін" (я давно живу). На форумі існують думки , що , мовляв, необхідно  лабати "вживу".  А хто проти? Да ніхто не проти. Тільки, дорогі форумчани, необхідно в Україні підняти такий рівень життя суспільства, щоб на халтуру приїхав "живий" колектив і замовники змогли б людям заплатити  за їхню роботу. Візьму  з простого , що барабани  необхідно підзвучити. А бідне наше суспільство ( в більшості ) за межею бідності. От і лабаєм,як можемо.

...і "круті" клавіші Електроніка... Така пане Василю, повністю згоден з Вами.

п. Василь називайте речі своїми іменами: "От і лабаєм,як можемо.

Скажіть чесно: " Як нам вигідно.."  

Перепрошую за втручання,але пан SHARIK абсолютно правий.Люди керуються вигодою.Чи знайома вам ситуація:весільний колектив,є замовлення,шана,але це ззовні,а в середині-хтось працює,вкладає час,душу,гроші,а хтось тупо з вас сміється і цим користується? Я певен,що багато хто через це пройшов.Особисто я відчув це на власній шкурі.Поки я брав кредити,купував апарат,підбирав і розжовував репертуар,мої колеги просто "ліпили понти".Врешті-решт рік тому я перейшов у караокерство(навчив дружину тамадувати) і поки маю ім"я працюю.Матеріально вигідно та спокійніше.Але мрію зібрати однодумців і ще "вшкварити."

Коли настануть ті часи коли ми дійсно ВШКВАРИМО! І буде вигідно таксу ділити на 4-5 чоловік...Бо дуже хочеться

Не в НАШІЙ країні...:-(((

Не треба боятися, кажу з власного досвіду.

Не хочу нікого образити, але хай кожен сам собі відповість на питання, чи готовий він вкладати нові, немалі інвестиції в обладнання, робити регулярні репетиції (на перших порах мало не щоденні), грати на перших порах за меншу винагороду, бо по-іншому на ринок не ввійдеш. Тут відповідь чому справніх живих команд одиниці. Музикою потрібно займатись постійно, а не від суботи до суботи. Roman_Zyvograj з колегами це здійснив і думаю не шкодує. А міг би сидіти в кабачку і під фонограми...