Доброго здоров'я,шановні.Може питання здатися дещо дивним,та все ж.Помітив цікаву річ:рідко,але буває така фігня по весіллях-без видимих причин є тяжко співати.Не те,щоб в процесі "підсіло" горло,тільки став до мікрофона і так до кінця забави.Щоб нормально тримати голос по всьому діапазону треба докладати великих зусиль ("напрягатися").При тому,що інші рази спів виходить легко і невимушено.Загнало мене в глухий кут те,що дане явище не залежить від акустики,типу приміщення/подвір'я,часу доби,кількості випитого алкоголю,власного стану здоров'я,напруги в мережі:-).Де шукати корінь зла,щоб викорінити таке явище?В кого які міркування,може хто знає точно?

В психологічно-емоційному стані....,якщо на душі велика купа г.....на то який там вже спів.ІМХО

Таке явище можливе від того що поганий настрій у народу, і коли народ не хоче танцювати то і співати тоді також нехочеться, хтось може скаже що настрій людям повинен підняти музикант, воно то й так , але є такий контенгент людей яким що не грай все не то, ніби й не "достоєвські" не вказують що тобі грати, але й не веселяться, ходять ціле весілля в'ялі не активні, коротше кажучи не п'ють і не гуляють, такий контенган людей є майже на кожному весіллі просто ми його не помічаємо за тими людьми які гарно веселяться, але коли такихй не  "довольний життям"  народ переважає у кількості, тоді його поганий настрій автоматично передається усім, ти і так і сяк пробуєш розворушити цих людей, а всеодно нічого не получається, от і результат - не йде спів.

хто знає точно?

Та ніхто не може знати точно, тут обстеження потрібні, всякі "приборчики", дротики і т.д.)

Слід з'ясувати в якій площині проблема - фізіологічній чи психологічній. Був випадок, коли один з моїх музикантів, який підспівує 1 голосом (основний - другий голос) зранку в день весілля виявився "нівміняємим" і на весілля їхати "нівсастаяніі". Спочатку був переляк, що не те що співати, говорити важко було). Потім заспокоївся, подумав, що зважаючи на проблеми з ним на попередніх весіллях, може й краще, що його не буде. Й так на душі легко стало, відспівав відпідспівував замість нього майже все весілля. І це при тому, що зазвичай за 10-15 пісень в мене горло "сідає", а того разу ми працювали в жару під увімкненим кондиціонером.

Таким чином, якщо проблема психологічна, то треба настроїтись на позитивний лад. Рецепти - індивідуально, комусь музику послухати, комусь анекдоти почитати, а комусь і "50 грам хряпнути". Якщо фізіологічна - ту складніше давати поради. Варто переконатись, що ви все правильно робите в професійному плані - обмеження в їжі, алкоголі, "розспівки" і що там ще "положено"). Моя порада - виключити фізіологічні проблеми, налаштуватись психологічно і все внормується.

Причина одна - непрофесійність. IMHO. Всі співаки з поставленим голосом співають потрібну кількість часу і за будь-яких умов. Чомусь піднімати штангу ніхто не норовить. (Я не про встановлення світових рекордів, а про банальну фізкультурну вправу). Що там потрібна підготовка, вміння, навички, то це відомо всім. Віталік, візьми хоч декілька уроків співу. Це недорого, але вартує.

Дякую за відгуки.Про психоемоційний стан...так буває складним коли-не-коли,але внаслідок того,що тяжко співати,а не навпаки.Про непрофесійність.Якщо врахувати те,що ніяких уроків по вокалу не відвідував,то так,звичайно ж непрофесійність.Попри те,музосвіта є (7класів ДМШ),крещендо від дімінуендо знаю чим відрізняється,в інших термінах також розбираюся.А хіба не можна самому навчитися співати добре самому,регулярно співаючи і слухаючи різну музику,аналізуючи при тому нюанси виконання?

 коли такихй не "довольний життям" народ переважає у кількості, тоді його поганий настрій автоматично передається усім.Знаєте,оце напевно найближче до істини судження.Хто ще як думає?

Що там потрібна підготовка, вміння, навички, то це відомо всім.Так,звичайно ж такі речі необхідні.Але думаю,що за більше десятка років роботи весільним музикантом чогось тай навчився (маю перші записи,правда нікому не пизнаюся,що маю,то є з чим порівняти).Крім того список весіль,тьфу-тьфу,радує:календар рябенький від замовлень.Що також є показником рівня майстерності,я вважаю.

 візьми хоч декілька уроків співу.Скажіть,як людині,яка зеленого поняття не має про те,що діється на уроках вокалу:хіба декілька уроків може дати помітний результат?

Вибачаюсь за офтоп, щодо непрофесійності то Ігор звичайно правий, поставлений голос - запорука успіху, але хотівби я почути і побачити  як супер професійний артист, наприклад тойже Басков зі своїм "золотим голосом" працював би на українському весіллі де цілий день, а то й цілі сутки треба відкричати ще й до того часто й густо не в своїй тональності

що діється на уроках вокалу

Банально вчать правильно співати. 

хіба декілька уроків може дати помітний результат?

За декілька уроків вокалу рівень Паваротті не досягнув ніхто. 

цілі сутки треба відкричати 

Це аматори "кричать". В кого поставлений голос, той змучується значно менше. 

P.S. Коли я ще був "молодий і дурний", то на лекціях з хорознавства професора Рябчуна таки з великим скепсисом ставився до тези, що для співу потрібен "поставлений голос". Професор був 100% правий.

 Я повністтю підтримую пана Віталіка.За багато років я зрозумів,що на кожній"лабі"є своя енергетика,як позитивна,так і на виворіт.Нам люди заздрять,заздрять нашому відношеннюдо життя:

Та й, скажімо, всі музики

Трохи фантазують,

І по-доброму, без пихи

Із життя глузують. Отож і "обсипають нас не потрібним негативом...

Я думаю як що голосові зв"язки тринувати тобто співати часто і робити навантаження,але знаючи що їм також потрібно давати відпочити,тоді з часом приходить ця впевненість і легкість, можемо згадати як після посту важко співати,а ще як халтура три дні,але з часом стає легко тому що звязки привикають до нагрузок,а коли приходить кінець сизону то не тільки важко співати а і стояти. Ось така моя думка Всім доброго здоров"я та міцних зв"язок!!!!!!!