У неділеньку рано повіяв вітер файно,

Повіяв із долини, із рідної України,

Повіяв із заходу: воскрес Ісус із гробу.

А як свята наступали, дівки цайгу набирали,

Дівки цайгу, хлопці бархи,

Та й на хлопців впали пархи.

Підем дівки черемху ламати,

Будем хлопцям пархи гояти.

Пішли дівки на Слобідку,

Вполювали чорну кітку,

Причепили до драбини,

Буде хлопцям до натини,

Причепили за дві ніжки,

Буде хлопцям до лемішки.

На капусті дрібне листя,

Чому хлопці не паристі?

То кривії, то горбаті,

Ще й до того язикаті.

Ой на горі жовта глина,

За що мене мати била?

А за то мя мати била,

Що я хлопця полюбила.

А як його не любити,

Коли з хлопцем добре жити?

А на ньому камізелька,

Він пригорне до серденька.

Соловейку-пташку, пташку,

Чи бував ти в нашім садку?

Чи бачив ти, як мак сіють?

Ось так, ось так-так,

Ось так сіють мак.

Питалася мати дочки,

Чи садила огірочки.

Ой садила, підливала,

Завтра буду вибирала.

Най ся в’ют, най цвітут.

Мої милі огірочки,

Звивайтеся до купочки.

Най ся в’ют, най цвітут.

На них люди завидуют,

Що хороші процвітуют.

На ся в’яю, най цвітут.

Ой на горі корито, корито,

Повне води налито, налито.

Дівки ноги вимили, вимили,

Хлопці юшку випили, випили.

Дівки ноги шкребали, шкребали,

Хлопці юшку хлепали, хлепали.

А ви, хлопці, встидайтеся,

Та й гаївки не бавтеся.

Ви до того не виросли,

Лиш до ціпа та й до корчми.

Лиш до ціпа та й до рала,

Та й до корчми гоцидрала.

Лиш косити, молотити,

Час би вам ся вже женити.

Ми самі ся не вженемо,

Панєночок не встружемо,

Панєночки чорнобриві,

А ми хлопці всі ліниві.

Ой що то за гуска по воді ся плюска,

Ой чий же то гусачок додому не пуска?

Хотіла б я знати, з котрої він хати,

Аби того гусачка додому загнати.

А ти, ружа, стій у колі,

Стій у колі, ружевий віночку.

Розвивайся гарнесенько,

Розцвітайся червоненько,Ружавій віночку.

Кому ружа ся уклоне,

Ся уклоне, ружевий віночку.

Розвивайся гарнесенько,

Розцвітайся червоненько,Ружавій віночку.

Кого ружа візьме в танець,

Візьме в танець, ружевий віночку.

Розвивайся гарнесенько,

Розцвітайся червоненько,Ружавій віночку.

Маю хустку вишивану на всі штири роги,

Кого люблю і кохаю, стелю му під ноги,

Кого люблю і кохаю, того поцілую,

Ще й хусточку вишивану йому подарую.

А вже нині перший день, перший день,

Що ся бавим цілий день, цілий день.

А ще маєм надію, надію,

На Провідну неділю, неділю.

Чому хлопці не співають, бо щербаті писки мають,

Замісіть їм дівки глини, заліпіть їм ті щербини.

Ой що то за дівка пишна, чого вона сюди прийшла?

Візьміть її за спідницю, виведіть ї за дзвіницю,

Най вона іде додому, най ся пише коло столу.

Під Бовшівським мостом плавала риба з фостом,

То не риба – рибиниця, а на хлопців мотилиця.

Ой на горі жита много, половина зеленого,

А в тім житі травки в’ються, на дівчині хлопці б’ються.

Не бийтеся: нема за що, вона файна, та ледаща.

Я робити добре вмію, на припічку шию мию,

Шию мию, ноги пару, тікай дурню, бо ті вдару.

Ми кривого танцю йдемо, йому кінця не знайдемо,

Ані кінця, ані ладу, бо не знаєм, котра заду,

А та заду, що велика, йде ногами, як мотика.

А та заду, що маленька, ще й на личко рум’яненька.

Ой, нумо, нумо, заведемо шума,

Шума заведемо, гуляти підемо.

Ой, шум ходить, по воді бродить,

А шумиха рибу ловить.

Що зловили те пропили дівці шуби не купили

В нашім селі на горбочку

Стоїть церква на видочку.

Коло церкви, ніби цвіти,

Сидять старші, ходять діти.

На Великдень ізраненька

закувала зозуленька,

А як вона закувала –

Всі ся дівки позбирали.

Ой Зозуле, зозуленько,

Ти закуй нам веселенько.

А Ти будеш нам кувати,

А Ми будемо співати.

Наша церква  Є весела,

Ще й соснами обсаджена,

І соснами, яблінками,

І файними панінками.

А ви, хлопці  не гордіть не гордіть

І гаївки заведіть, заведіть,

Як малисте гордіти – гордіти –

Було дома сидіти. сидіти.

Було літо та й зима, та й зима

Були хлопці – та й нема, – та й нема

ВІЮ ВІЮ ВІЮ вінець (100 РАЗІВ)

розвію ровію розвію ВІНЕЦЬ (101 РАЗ) 

можу проспівати . або ноти через sibelius