Шановні форумчани. Я старий весільний музика,граю вже 38 років.Починав грати ще на "Подділлі" з 4-ватними динаміками.Пам*ятаю в 70-х роках з*явилися конденсаторні мікрофони МК-2 і МКЭ-100. В порівнянні з ЛОМОвськими МДшками це була справжня бомба. Звучали - супер.Але з часом мікрофони "Сідали". Причина була проста:  волога(випари з рота, переважно з вмістом спиртного)роз*їдала металеве гальванічне покриття на мембрані. І їх доводилось просто викидати. Мене цікавить слідуюче: в сучасних фірмових конденсаторних мікрофонах теж є такий мінус, чи мембрана стійка до вологи? Дуже прошу, хто знається на цій проблемі відповісти. Вдячний наперед!

Я вже 5 років працюю на конденсаторі Шур Бета 87А - сітка поржавіла в хлам, поролон, правда, цілий і неушкоджений. Робота і на вулиці і в приміщенні, конденсат з рота - ясна річ, перепади температур - все присутнє. Ніяких змін звукових характеристик нема - як працював новим так і зараз кльово працює... Правда є один нюанс - в ньому мембрана позолочена. Наскільки мені відомо совкові кондюки мали мембрани з простого металу - вони окислялися тому... от і вся причина. В сучасних то все враховано.

Я вже 5 років працюю на конденсаторі Шур Бета 87А - сітка поржавіла в хлам...15 років см 58,шостий рік беті 58-ій,а грилі як нові,ніякої ржавчини!Цікаво!

В мене вдома також є СМ58, який 14 років тому з Гамерики привезений, а я не знаю, скільки ще там на ньому працювали. Там тільки корпус від тримача потертий, а сітка норм. А от в Беті поржавіла... Таке чудо... Але сам факт того, що він працює і працює норм.

Я от надумав брати Нойманна, а бету лишити на запас. Сподіваюся, він ржавіти не буде...)))