bodja bear | 23 Серпня 2012, о 12:55 |
---|---|
Користувач |
Ну непогодитись складно зарас важко найти музик які б могли щось достойно заграти ,але якщо сильно захотіти то навчитись можна ,правда ж?.Буду відвертим я сам на забавах практично не граю в живу пока що ,причина проста я ще не задоволений своїм виконанням багатьох речей ,але щоденні репетиції мене невпинно наближають до моєї мети...А якщо люди нехочуь вчитись то навіщо цей фарс з йоніками ,не краще робити як в росії ,поставити ноут пульт і продавати себе як співака чи джедая,во як я думаю, хіба нє? |
ZZ2000 | 23 Серпня 2012, о 17:11 |
Користувач |
То я й працюю так останній рік-півтора. В ногу з часом так сказать :))) В тому теж є свій позитивчик: відсутність достачі типа злабай то чи то... Є фанера - співаєш, немає - не співаєш. |
Володимир Боршош | 24 Серпня 2012, о 13:02 |
Користувач |
ZZ2000,bodja lykovskij - Ви обоє, я так зрозумів, грати не вмієте, зате суперово обговорюєте клавішників. Народняк Завжди лабаю вживу на своєму PA800+саксофон. Підіграю клієнтам любу пісню в любій тональності. Знаю в Ужгороді близько 10 клавішників що грають ще краще. Хоч знаю і таких у яких клавіша навіть не підключена а понтів вище криші. |
bodja bear | 24 Серпня 2012, о 16:04 |
Користувач |
Володимир з чого такі висновки? це по перше ,по друге якби в нас в регіоні той народняк йшов , то я взагалі і незнавби що є такі сайти де фонограми качають, по третє питання чи те що я заграю буде не гірше від того що звучить на фанері ,а тут питання стоїть не стількі в вмінні добре грати але й в наявності хорошого інструмента в наяності толкових стилів а це вже вимагає часу оскільки хороший інструмент в мене зявився відносно недавно , то поки я його вивчу ,навчусь писати стилі які мені потрібні і це все позводжу до купи щоб воно звучало без халтури і без запинок ,то мине певний час ,а враховуючи те що я окрім музики маю ще інші важливі справи які займають купу часу ,то тому й чесно пишу що зарас сиджу на фонограмах ,щоб непсути людям весіль примітивним оранжировками все.
|
ZZ2000 | 24 Серпня 2012, о 18:19 |
Користувач |
Не зовсім зрозумів вашого посилу... За своє життя я працював з багатьма музикантами і "профі" і не дуже, а тому моє ставлення до лабухів(позитивне чи не дуже) давно вже визначене практикою. Знову ж таки питання гри "вживу" чи "вмертву", на сьогоднішній день дуже відносне, тому що гра на самограї - сурогат - як і гра з використанням VST-ешок, чи прописаних MIDI -партій і не можна таку гру назвати "живою" аж ніяк.... Хтось не погодиться? Тому фрази тіпа: " Ми удвох з колегом лабаємо тільки наживо..." - скоріше сприймаються як самообман і не більше. ІМХО |
DJAL | 25 Серпня 2012, о 01:01 |
Користувач |
Прошу вибачення, та хочу виразити сум з приводу використання ноутів на вечорах. Та змушений погодитись, з мінусами швидше, часто якісніше, репертуар значно ширший та ін. А живу якісну гру сприймають всеж таки майже всі гості, поки "недопили", але платити зе неї гроші згодні одиниці. Сумно... |
Роман Паславський | 25 Серпня 2012, о 09:50 |
Користувач |
Я пригадую 80-ті роки. Ми з хлопцями робили репетиції, слухали гармонію, вступи, вставки, коди, щоб кожен інструмент заграв правильно і вчасно свою партію, не грав голосніше чи затихо, тобто хотіли досягнути такого звучання , яке тепер називать "фанера", або пластмасове звучання..Приходили люди в кабак і говорили "ця річ добре здерта і добре заграна, а от та - в такому місці не та гармонія - для прикладу. Старалися зробити пісню "один до одного". Тепер багато хто користується фонограмами ( добре , якщо це якісна фонограма), це є те чого ми хотіли досягнути у 80-90 роках на репетиціях. І ставитися до людей які практикують фонограми з презирством, я вважаю - неправильно. Але не все так просто: якщо людина не вміє грати , а хизується під ноут - "це вже зовсім інша історія." Ми удвох з колегом лабаємо тільки наживо..." - скоріше сприймаються як самообман і не більше. Тут теж однозначно не можна підходити. Я вважаю що краще на самограї відпрацювати пісню (напр. як це робить Р.Співак, чи Б.Іванишин), і так її лабати, ніж взяти собі басиста, який тебе буде доганяти, або переганяти, а ще гірше валити по сусідах, і барабанщика (ну хоча б на ритм-машинці) який буде пекти по томах не в касу... А клавішник , який грає на самограї - не тільки мусить правильно заграти гармонію, ( бо є специ які грають як їм подобається, тобто свою грмонію - і це називають наживо), а й вміти зробити збивку, якісну коду і інше, хіба це не наживо. А взагалі на мою думку "наживо" - починається з барабанщика (ну хочаб з ритм маш. ), басиста, і клавішник, а далі за бажанням... |
Василь | 25 Серпня 2012, о 11:47 |
Користувач |
Топікстартер говорить про стимулювання людей працювати "наживо"! Коли люди в Україні будуть жити достойно,тоді і зможуть оплатити "живу" і високого рівня музику - це однозначно! Сьогоднішній , так би мовити, "ринок музичних послуг на весілля" нагадує мені "бандитские лихие 90-е"! Хто як хоче, і за скільки "випросить" у замовника на весілля чи буржуя-ресторатора собі оплату. Ніякого порядку на цьому "ринку" нема , нема "музичної біржі". Тільки не треба говорити,що,мовляв, хто себе як цінить. І фанери будуть використовуватися на всі сто! Це дуже вигідно "музикам", які нуль у володінні інструментами,які марш чи "Горіла сосна" не тямлять як заграти, але вони можуть бути "взятими" на весілля, "граючи" за смішну ціну! |
ZZ2000 | 25 Серпня 2012, о 14:07 |
Користувач |
Хлопці, ну чи ж не прикол, га? Чоловік в сусідній темі розказує що працює вже цілих 10 літ тільки з компами і фанерами а в цій темі виражає свій глибокий сум з приводу використання тих же компів.
Знову прикол, капець. А розкажіть но нам п.Роман Паславський, що саме "живого", як ви кажете, у ритм-машинках. Я особисто у свій час працював з багатьма моделями різних драм-машин і повірте так і не відчув у них нічого "живого"
п.Василю, та про яке стимулювання ви говорите? Кого стимулювати, лабухів які не хочуть задурно на живому інструменті ноти заграти? То їхнє право не грати задурно "вживу" і цінувати (у еквіваленті) весь той час що був витрачений для оволодіння певним інструментом. А порівняння ваше ситуації з "лихими 90-тыми" абсолютно недоречне бо в той час все таки роботу лабуха цінували, що не кажіть і оплата була пристойна, а часом навіть більше ніж пристойна в надцять разів. Треба було пахати та за нормальну роботу платились нормальні бабки, що і було найкращим стимулом. |
DJAL | 25 Серпня 2012, о 16:20 |
Користувач |
Прагнення співати під живу музику це не прикол, а бажання бути справжнім співаком а не караокером. Я обходив місцевих музик пропонував працювати разом, не склалося - хлопці сказали, що зара всі вже лабають під комп, але надія вмира останньою. А вирішення проблеми використання фонограм я не бачу взагалі і саме через новітні технології, якими звісно й користуюсь. |
Будь-ласка авторизуйтесь для того щоб залишати повідомлення. Увійти