Бабкін Сергій
Про дні
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Чоловіча
- Властивості:
- Належить до жанрів:
- Задавка.
Текст пісні:
Люди, нумо заспіваймо пісню
Підіймемо рівень кисню
Хай він покидьків злісних стисне міцно,
Що в них аж пика трісне
Люди, ну ж бо заспіваймо пісню
Не забуваючи колишнє відганяючи смуту,
Маючи все в прагненні новими бути
Люди, давайте заспіваймо пісню
Гучніш, що є сили, навмисно
Наша зірочка надії сяє дивовижним блиском
Від їхньої поразки вже слизько
Люди, разом заспіваймо пісню
Країна солов’їна голосами барвиста
Ми є перлини зібрані в одне намисто
Нас чекає свято урочисте
Про все, що не промовити словами
Про не виплакати зі сльозами
Про все, що на душі і про що пульсує серце
Про дотик аркуша олівцем
Про небо блакитне над нами
Про найніжніші руки мами
Про неприховане добро
Про Дніпро, Дніпро, Дніпро, дні
Люди, нумо заспіваймо пісню
Кожному воїну в душу особисту
Людині, що змогла все це знести,
Крізь бетонні плити квітами прорости
Люди, заради Бога заспіваймо пісню
Хай вона у всесвітньому просторі зависне
Раз за разом повторюючись як мантра
Від старого вчора до нового завтра
Люди, гайда разом заспіваймо пісню
Лелеки крик, верба, калина, вишня
Суперечень не маємо попри сум
Якщо далеко хтось, може співати через зум.
Люди, нарешті зайспіваймо нашу пісню
Заб‘єм козацьким духом огидну русню
Розповсюджуючи кольори та коріння
Нехай лунає з нами сонячне проміння.
Про все, що не промовити словами
Про не виплакати зі сльозами
Про все, що на душі і про що пульсує серце
Про дотик аркуша олівцем
Про небо блакитне над нами
Про найніжніші руки мами
Про неприховане добро
Про Дніпро, Дніпро, Дніпро, дні
Про все, що не промовити словами
Про не виплакати зі сльозами
Про все, що на душі і про що пульсує серце
Про дотик аркуша олівцем
Про небо блакитне над нами
Про найніжніші руки мами
Про неприховане добро
Про Дніпро, Дніпро, Дніпро, дні
Люди, давайте заспіваймо пісню
Нашим захисникам та захисницям.
Нехай вона з’явиться лінією на руці
Кожен з нас, ми всі — долі своєї митці









Останні коментарі
alex_2011: Дякую.
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
valintin869: Дуже Вам вдячний
Павло Салганюк: Дякую!
uyriy2023: Дякую. просто і кайфово звучить
uyriy2023: МАЛЬВИ
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Val_Melnik: Дякую!
MavrikiyI: Дякую!!!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
Eugene27: Дякую!!!
leo1965: Дякую!!!
makarenkovalera64: Дякую..
Віталій Дубограй: вага колонки?
ROMANMYZUKA: Згадай цей день, згадай цей час, коли зустріла доля нас Коли дерева розсипали листя свої. Зустрілись ми, зустрілись ми, все було наче уві сні, І нам здавалось на землі нас тільки двоє. Приспів. Хто сказав, що осінь сум приносить людям, Хто сказав, що жовтий колір до розлуки. Жовте листя ми збирали, і на щастя дарували Ти мені, а я тобі. І лиш тебе і лиш мене, кохання вибрало й живе, Весняним птахом в золотому листопаді. І вдячні ми осіннім дням, що дарували щастя нам, І тільки осені завжди ми будем раді. Приспів. = ПР-Ш = Чекали ми свою весну, не дивились, що в мить ясну Нам проліски замінять жовте листя клену. І тільки ти і тільки я, і зберегли на все життя, Щоб часом в юність повернутися зелену. Приспів. Щиро дякую!!!
igor_m2008: Дякую!!!!
Andrii2212: дякую!
Nicolas67: Файно
Nicolas67: Дякуємо .
Sergiy2222: Дякую.
Sergiy2222: Щиро дякую.
alex_2011: Супер!