Будейчук Володимир
Плакуча гітара
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Будь яка
- Властивості:
- Належить до жанрів:
- Лірика.
Коментарі:
Гарний мінус, чудово та легко співається! Дякую!
Файно.Дякую!
Дякую!
Сумніваюсь, що це Будейчука робота.....По перше, таку якість Володя собі б не позволив!
ЦІЙ ФАНЕРІ РОКІВ 30
Інформація для починаючих і для гадайків: Автор аранжування Роман Головатий. Гітара:Володимир Оркуш. Виготовлено для співака Володимира Цімури. А нестрійний акордеон уже доліпив мабуть той, хто і здійснив перезапис у низькому бітрейті...
Львівські музики
За селом, де колишуться віти,
Вітерець у верболозах заснув,
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну.
Ти поїдеш далеко-далеко,
Так далеко від мого села,
І не скаже той місяць з-за хмари,
Що у тебе кохана була.
Ти не плач, не журися, дівчино,
Ти не плач, не журись, не ридай,
Через рочок цвістиме калина,
Тихий вечір мене зустрічай.
І прийшла довгожданна хвилина,
І прийшла довгожданна пора,
І дівчина прийшла до калини,
А милого нема, та й нема.
Та й нема, та й нема його - та й не буде,
Бо така уже в неї судьба.
Треба знати, як хлопців кохати
І як не вірить у їхні слова.
Є мінус "Плакуча гітара" Ірини Федишин 0962074644
Велике дякую за красиву аранжировку!









Останні коментарі
Eugene27: Дякую!!!
Eugene27: Дякую!!!
alex_2011: Дякую.
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
valintin869: Дуже Вам вдячний
Павло Салганюк: Дякую!
uyriy2023: Дякую. просто і кайфово звучить
uyriy2023: МАЛЬВИ
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Val_Melnik: Дякую!
MavrikiyI: Дякую!!!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
Eugene27: Дякую!!!
leo1965: Дякую!!!
makarenkovalera64: Дякую..
Віталій Дубограй: вага колонки?
ROMANMYZUKA: Згадай цей день, згадай цей час, коли зустріла доля нас Коли дерева розсипали листя свої. Зустрілись ми, зустрілись ми, все було наче уві сні, І нам здавалось на землі нас тільки двоє. Приспів. Хто сказав, що осінь сум приносить людям, Хто сказав, що жовтий колір до розлуки. Жовте листя ми збирали, і на щастя дарували Ти мені, а я тобі. І лиш тебе і лиш мене, кохання вибрало й живе, Весняним птахом в золотому листопаді. І вдячні ми осіннім дням, що дарували щастя нам, І тільки осені завжди ми будем раді. Приспів. = ПР-Ш = Чекали ми свою весну, не дивились, що в мить ясну Нам проліски замінять жовте листя клену. І тільки ти і тільки я, і зберегли на все життя, Щоб часом в юність повернутися зелену. Приспів. Щиро дякую!!!
igor_m2008: Дякую!!!!
Andrii2212: дякую!
Nicolas67: Файно
Nicolas67: Дякуємо .
Sergiy2222: Дякую.