Василь Лютий
"Друже ковалю" (спаплюжений плагіат паручик галіцин)
|
|
Опис:
Василь Лютий виконавець пісні,розповідає, що автор її музики і слів -- український повстанець Микола Матола,написана вона була у 1949 р., а вже потім, в 60-і роки, перекладена російськими виконавцями і стала нібито "білогвардійською".
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Тематика:
- Повстанська
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Чоловіча
- Властивості:
Текст пісні:
Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
...Бо дуже нелегко й мені самому.
Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.
Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
Зсивіла дружина приходить у сні.
А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
Ізнову прикрили московські полки.
І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!
Коментарі:
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
ГЕРОЯМ СЛАВА!!!
Василь Лютий????
Орест Лютий !
Таки Василь, Орест в той час ще не народжений був.
Перепрошую, був народжений, але першим виконавцем є Василь.
Живосил Лютич, він же Василь Іванович Лютий (народився 31 липня 1973 у місті Звенигородка Черкаської області) — український бандурист, народознавець, рок-музикант, композитор, автор понад 300 музичних творів.
Закінчив Київське державне вище музичне училища імені Р. М. Глієра (відділ народних інструментів), Державний педагогічний університет імені М. Драгоманова (м. Київ), Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка та магістратуру при ньому.
Співпрацював з Національною кінематекою України. Його музика звучить у 35-ій та 55-ій серіях проекту «Невідома Україна».
Найбільшої популярності зазнала написана ним пісня «Меч Арея» за одноіменним романом українського письменника Івана Білика, яка виконувалася гуртами «Гайдамаки», «Тінь Сонця», «Говерла» та «Веда».
Один з перших виконав на великій сцені пісню «Мій друже Ковалю» (російський варіант «Поручик Голицин».
Дякую за роз"яснення! Не знав про такого виконавця









Останні коментарі
PPI07: Дякую!
Sergiivna : Дуже дякую!
ViktorShovkun: ДЯКУЮ
viktor64: Дякую!
olegantonenko: Щиро дякую!
byrma-nester: Братику супер!
ViktorShovkun: Дякую пісня сподобалась
ViktorShovkun: ДУЖЕ ДЯКУЮ
Jordzh: Саня заряди свою версію Розлук не буде.Дякую!
lyonya55: Дякую!
GR8: СУПЕР !!!! НАЙКРАЩИЙ)))
Polina: Плюс взагалі не відповідає мінусу.
Oksana1407: Дякую ????
Eugene27: Дякую!!!
Андрій Успішний: Анатолій, мабуть ви мали на увазі, що пісня не топ. Невже гірше за смарагдове небо?))) А чому? А чим? А як? А як би було краще? Ану підкажіть, розкажіть, поділіться. Не бемольте працю одним словом. Розкажіть що як до чого. Всім цікаво буде. Погляньте, як багато можна розповісти про цю пісню. Це своєрідна історія про нерівність у коханні, де матеріальні речі та зовнішня краса стають вирішальними аргументами. Ліричний герой відчуває себе меншовартісним: він із маленького містечка, їздить на старенькому «Жигулі», а його суперник — із великого міста, на «Мерседесі», ще й дарує дорогі подарунки. Тут одразу проступає тема соціального контрасту: провінція проти мегаполісу, простота проти глянцю. Але водночас герой намагається довести, що справжня цінність не в брендах і статусі, а в щирості та внутрішній силі. Мораль пісні можна трактувати двояко. З одного боку, вона показує небезпеку поверхневих стосунків, де вибір робиться через гроші й зовнішність. Це своєрідна критика споживацької культури, яка зводить любов до подарунків і статусу. З іншого боку, у ній є нотка самоіронії: герой, хоч і визнає свою «поразку», все одно повторює, що він «круччий». Це звучить як спроба підняти власну самооцінку, навіть коли реальність не на його користь. Важливість цієї пісні не в глибині філософії, а в її простоті й доступності. Вона відображає буденні переживання багатьох людей, які стикаються з нерівністю у стосунках. Вона може навчити не зациклюватися на матеріальних речах і пам’ятати, що справжня цінність людини не вимірюється машиною чи брендовою сумкою. Але водночас вона може й нашкодити, якщо слухач сприйме її як виправдання власної невпевненості: мовляв, «мені не треба нічого змінювати, я й так кращий». Це вже залежить від того, як кожен інтерпретує. Загалом, це легка, трохи гумористична пісня про любовний трикутник, яка грає на контрастах і стереотипах. Вона не претендує на глибоку мораль, але добре передає емоції молодої людини, яка відчуває несправедливість і водночас намагається знайти сили для самоствердження.
olegantonenko: Щиро дякую!
mahnovets.74: Дякую, Гарна робота. Можливо є з БЕКОМ?
olegantonenko: Дякую!
mazuryk: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
V07a01lera: Щиро дякую !
V07a01lera: Дякую !!!
Dozuk1966: Файно !!! а без бек
Peet Калуцький: Anatoliy ,гадаю всі колеги вражені вашою "красномовністю".Якщо продовжуватиме спілкування на сайті в такому тоні,я буду змушений відправити вас повчити літературної солов'їної,будь ласка,не змушуйте до даних процедур).
muroslav_lax29: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
VNikitin: Дякую!
Romaste: Щиро дякую!
Romaste: Щиро дякую!
Anatoliy : херня якась