Гога В.
Сивенька ластівка
|
|
Опис:
Музика-Анатолій Лаврінчук на слова Катерини Вишинської
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Тематика:
- Лірика
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Будь яка
- Властивості:
Текст пісні:
Матусю, Ви як ластівка сивенька,
Що крізь літа щебече у дворі.
Кохана пташка, мила і рідненька
Нам світить, ніби промінь на зорі.
Приспів:
Матусю! Ластівко сивенька,
Зернинка долі золота.
Чому зробились Ви маленька?
Мабуть несли важкі літа.
Такі стрункі були Ви ще учора
Світились очі жаром молодим
Тепер в гніздечку зовсім сивочола
Свого життя збираєте плоди.
Про себе часто стали забувати,
В думках - здоров*я внуків і дітей,
І щосуботи ходите стрічати
Ви за село ріднесеньких гостей.
Вас не турбують дорогі дарунки,
Зігріють душу кілька теплих слів.
Ми поцілуєм, Мамо, Ваші руки,
Які зростили дочок і синів.
Плюсовий запис
Коментарі:
Скиньте будь-ласка плюс на пошту Schevchenco_si@ukr.net









Останні коментарі
ROMANMYZUKA: Дякую !!!
Eugene27: Дякую!!!
Eugene27: Дякую!!!
alex_2011: Дякую.
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
valintin869: Дуже Вам вдячний
Павло Салганюк: Дякую!
uyriy2023: Дякую. просто і кайфово звучить
uyriy2023: МАЛЬВИ
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Val_Melnik: Дякую!
MavrikiyI: Дякую!!!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
Eugene27: Дякую!!!
leo1965: Дякую!!!
makarenkovalera64: Дякую..
Віталій Дубограй: вага колонки?
ROMANMYZUKA: Згадай цей день, згадай цей час, коли зустріла доля нас Коли дерева розсипали листя свої. Зустрілись ми, зустрілись ми, все було наче уві сні, І нам здавалось на землі нас тільки двоє. Приспів. Хто сказав, що осінь сум приносить людям, Хто сказав, що жовтий колір до розлуки. Жовте листя ми збирали, і на щастя дарували Ти мені, а я тобі. І лиш тебе і лиш мене, кохання вибрало й живе, Весняним птахом в золотому листопаді. І вдячні ми осіннім дням, що дарували щастя нам, І тільки осені завжди ми будем раді. Приспів. = ПР-Ш = Чекали ми свою весну, не дивились, що в мить ясну Нам проліски замінять жовте листя клену. І тільки ти і тільки я, і зберегли на все життя, Щоб часом в юність повернутися зелену. Приспів. Щиро дякую!!!
igor_m2008: Дякую!!!!
Andrii2212: дякую!
Nicolas67: Файно
Nicolas67: Дякуємо .