Гуменчук Володимир - Грає старий скрипаль / Деталі Запису / minus.lviv.ua — Українські мінусовки
Допомогти порталу
Архів конкурсів
Конкурс вокалістів

Результати

Учасників: 58
Shure SM58SE
Міkpoфoh RODE BROADCASTER
Кoндeнcaтopний mіkpoфoн FZONE BM-800 KIT
YAMAHA P-125 (WH)
CORT CR300 (Aged Vintage Burst)
Елekтpoгітapa CORT CR100
Цифpoвe піaнінo YAMAHA ARIUS YDP-145
Стyдійhий kohдehcaтophий mіkpoфoh RODE NT1 KIT
SHURE SM7B

Гуменчук Володимир

Грає старий скрипаль
Тип файлу:
Аудіо
Бітрейт:
256
Розмір файлу:
7.0 МБ
Тривалість:
03:49
Мінусовку додав:

Олександр Головко

27 Жовтня 2010

Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися

Загальний рейтинг 501 (Голосів: 3)
Додаткові дані:
Темп :
Помірна
Виконується:
Соло
Стать :
Чоловіча
Властивості:
Текст пісні:

Грає старий скрипаль

Автор Юрій Грицюк

Осінь, брудний тротуар, ноти, відкритий футляр.
Грає старий музикант, дзвінко скрипка співає.
Ніжна, легка і проста, гарна мелодія та,
Тихо повітру кружля і до неба злітає.
Люди спішили до дому, в очі дивились старому,
Був у очах тих покірних і смуток, і жаль.

Приспів

Грає старий скрипаль, в сірих очах печаль,
Грає про те, що є і чого вже не буде.
В скронях вже сивина, але в душі весна,
Знов настає коли його слухають люди.

Не зрозуміло чому, може за пісню сумну,
Кожен спішив обійти музиканта старого.
Білі сніжинки з під хмар, падали прямо в футляр,
Рідко, скупі мідяки коли падали в нього.
Скрипка усе розуміла, хоч від морозу тремтіла,
Була від того сумною мелодія та.

Приспів

Де ті щасливі роки, де ті вродливі жінки,
Може то був тільки сон і мені приснилось.
Все промайнуло як мить, серце від смутку болить,
Скрипка, то радість одна, що мені залишилась.
Скрипка усе розуміла, хоч від морозу тремтіла,
Була від того сумною мелодія та.

Приспів

Звантажити аудіо (+)
Додати в Twitter
Коментарі:
Юрій Бульбах:

Плюс взятий з сторінки автора: http://vkontakte.ru/id53544997

Віктор Бал:

Нічого не маю проти пана Грицюка Юрія, та автором цієї пісні є Володимир Гуменчук і виконує її в дуеті з Наталею Мельник. Так, ради справедливості...

Олександр Головко:

Я радий за, що у нас є такі таланти. Думаю що те,що пишеться і виконується від душі, будуть називати народним твором. А це найвища нагорода. Олександр.

Vasily1:

ДЯКУЮ!