Доля
Дві тисячі років тому
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Тематика:
- Християнська тематика
- Темп :
- Повільна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Будь яка
- Властивості:
Текст пісні:
Дві тисячі років тому
Ісус, розірвавши впітьму,
На Землю з Неба зійшов,
І шлях від дитини пройшов.
Родилось маленьке дитятко,
Неначе світленьке ягнятко,
Коли наче сонечко сяє,
То Бог по землі походжає.
Приносить він радість у хату,
Чує усіх душу богату,
Того, хто Єго поважає,
Повсюду завжди прославляє.
Тож радуйся, земле, святами,
Відкрились небесні врата,
Коли Син від Бога родився,
Із ясел Цар світу дивився.
Ця звістка від хати до хати
Спішить це дитя колихати,
І серце відкрито встрічає,
Ісуса весь люд величає!









Останні коментарі
natalia777dw: ДЯКУЮ.
natalia777dw: дякую.
natalia777dw: дякую.
natalia777dw: ДЯКУЮ.
yourchattygirl3: Дякую!!! КЛАСС!
Polina: Раптово попалося...Здається мені на 99%, що це моя фонограма, яку було мною колись закинуто на ВКМ ) Без претензій ) Виявляється під неї вже багато різних дитячих колективів заспівало. То й добре.
SerginioTorak: До оригіналу далеко дуже
sasha_20553: Дякую!
sasha_20553: Дякую!
ruslan_mamedovv65: Дякую!
krokpavel: дякую друже, виручив моїх колег... хай щастить
ruslan_mamedovv65: Велике дякую!
ruslan_mamedovv65: Дякую!
bakura: Дякую!
vladsavramuz: Дякую!
pearl -------------------: дякую !!!
pearl -------------------: Дякую !!!
Howplay39: Просто але смачно.Дякую!
Romaste: Дякую!
lyonya55: Дякую!
lescador: Класно,бомба
lescador: Молодець
Lewik: Дякую!!!
Вячеслав Сумішевський: Тихо моя душа кохання зустрічає, Де ж я тоді була, коли все розквітає? Я вже не та, а може я ще та... Він все моє життя не розбере на атоми, Я його ім'я вже зустрічала та ні... Мені з ним так як ні з ким... Приспів: Бо серце між землею і хмарами, А серце між обманом і правдами... Тільки ти, тільки ми Змиримось з нашими шрамами... Ми будем між землею і хмарами, Ми будем між обманом і правдами, Поки біль тихо спить, Ми будем самими-самими... Хто вибирає нас і хто стирає пам'ять, Ти ж бачиш чи не так, Що серце ще не камінь, Але про те ні разу не жалій... Між різних тисяч "не" Я вибираю "наливай", Хай гірке-міцне, але очей не ховай, Якщо ми тут, то давай! Приспів.
Юрій Андрієць: Дякую.
Олександр Головко: ЩИРА ПОДЯКА.
Юрій Андрієць: Дякую.
Юрій Андрієць: Дякую.
Юрій Андрієць: Дякую.Класно.
olegantonenko: Дякую!