Книжник Інна
Кину кужіль на полицю
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Будь яка
- Властивості:
- Обрядова(весілля, свята, і т.д)
- Належить до жанрів:
- Ор+бэк.
Текст пісні:
Кину кужіль на полицю, сама піду на вулицю.
Кину кужіль на полицю, сама піду на вулицю.
Нехай миші кужіль трублять, нехай мене хлопці люблять.
Нехай миші кужіль трублять, нехай мене хлопці люблять.
На городі сіно гребла, черевички загубила.
На городі сіно гребла, черевички загубила.
Черевички загубила, собі хлопців наманила.
Черевички загубила, собі хлопців наманила.
Я нікого не любила, тільки Петра та Дaнила.
Я нікого не любила, тільки Петра та Дaнила.
Грицька, Стецька та Степана, вийшла заміж за Івана.
Грицька, Стецька та Степана, вийшла заміж за Івана.
Полюбила гультяя, така доля моя.
Полюбила гультяя, така доля моя.
Я думала - кучерявий, в його чуба нема.
Я думала - кучерявий, в його чуба нема.
Я думала - обголився, а він в кузні обшмалився.
Я думала - обголився, а він в кузні обшмалився.
Одна була волосина, тай то гнида обкусила.
Одна була волосина, тай то гнида обкусила.
Ти ж не піп і не дяк, не цілуй мене так.
Ти ж не піп і не дяк, не цілуй мене так.
Нехай мене поцілує запоріжський козак.
Нехай мене поцілує запоріжський козак.
Полюбила панича,
Петра Павловича.
Полюбила панича,
Петра Павловича.
Та не знаю, що робити, чи покинуть, чи любити.
Та не знаю, що робити, чи покинуть, чи любити.
Покинуть жаль, жаль, бо карії очі.
Покинуть жаль, жаль, бо карії очі,
А любити не буду, бо місця не хоче.
А любити не буду, бо місця не хоче.
Ой, гоп доня, моя і я так робила.
Ой, гоп доня, моя і я так робила.
Свого мужа шанувала, а з другим ходила.
Свого мужа шанувала, а з другим ходила.
Ой, хто ж то пішов, понад вербами.
Ой, хто ж то пішов, понад вербами.
Чи то твій, чи то мій світить ребрами.
Чи то твій, чи то мій світить ребрами.
Коментарі:
Бек-вокал - ВОГОНЬ)))))))))))))))))Та то таке, Буває)))))))))))
Бек якийсь глухонімий накладав чи шо?
Дякую!!!









Останні коментарі
Eugene27: Дякую!!!
Eugene27: Дякую!!!
alex_2011: Дякую.
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
valintin869: Дуже Вам вдячний
Павло Салганюк: Дякую!
uyriy2023: Дякую. просто і кайфово звучить
uyriy2023: МАЛЬВИ
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Val_Melnik: Дякую!
MavrikiyI: Дякую!!!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
Eugene27: Дякую!!!
leo1965: Дякую!!!
makarenkovalera64: Дякую..
Віталій Дубограй: вага колонки?
ROMANMYZUKA: Згадай цей день, згадай цей час, коли зустріла доля нас Коли дерева розсипали листя свої. Зустрілись ми, зустрілись ми, все було наче уві сні, І нам здавалось на землі нас тільки двоє. Приспів. Хто сказав, що осінь сум приносить людям, Хто сказав, що жовтий колір до розлуки. Жовте листя ми збирали, і на щастя дарували Ти мені, а я тобі. І лиш тебе і лиш мене, кохання вибрало й живе, Весняним птахом в золотому листопаді. І вдячні ми осіннім дням, що дарували щастя нам, І тільки осені завжди ми будем раді. Приспів. = ПР-Ш = Чекали ми свою весну, не дивились, що в мить ясну Нам проліски замінять жовте листя клену. І тільки ти і тільки я, і зберегли на все життя, Щоб часом в юність повернутися зелену. Приспів. Щиро дякую!!!
igor_m2008: Дякую!!!!
Andrii2212: дякую!
Nicolas67: Файно
Nicolas67: Дякуємо .
Sergiy2222: Дякую.