Коля Богданюк
Ой у полі, полі
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Будь яка
- Властивості:
Текст пісні:
Ой у полі, полі
Дуб на дуба звився,
Добрий був синочок
Доки не женився.
А як оженився
Та вже жінку має,
Він про свою маму
Більше не згадає.
– Сину, мій синочку,
Сину мій вірненький,
Скажи мені правду,
Хто тобі рідненький.
Чи жінка, чи теща,
Чи рідная мати,
Скажи мені правду,
Бо я хочу знати.
– Жінка мені, нене,
Бо моя дружина.
Теща мені рідна,
Бо її родина.
А ти, стара й мати,
Мусиш пробачати.
Не хоч пробачати,
Можеш йти із хати.
програш
Ой у полі, полі
Мати жито жала,
Син сказав: "Добридень"
Мати промовчала.
– Мати, моя мати,
Чи ти горда стала,
Я сказав: "Добридень",
А ти промовчала.
– Сину, мій синочку,
Я не горда стала,
Через дрібні сльози
Тебе не пізнала.
– Мати, моя мати,
Покинь жито жати,
Приходи до мене
Віку й доживати.
Будеш, моя мати,
Жити у коморі,
Бо на кухні діти,
А жінка в покої.
– Прийшла я до сина,
Не застала вдома,
А моя невістка
Не сказала й слова.
програш
Піду я до дочки,
Вона горе знає,
Дочка приголубить,
Про все розпитає...
Вийшов зять із хати,
Нахмурив бровами:
– Забирайся, тещо,
З своїми речами.
– Я вас годувала,
Як квочка курчата,
Нащо ж мені, діти,
Такая відплата.
Я вас годувала
По двоє, по троє.
Тепер нема місця
Для мене старої.
Дякую вам, діти,
Що ми ся зустріли,
Піду доживати
В домі пристарілих.
Я не хочу, діти,
Вашої зарплати,
Тільки пам'ятайте,
Що є у вас мати.
Плюсовий запис
Коментарі:
Сплюндрували таку душевну пісеньку.....
Дякую!
фуфло
фуфляк
Посидять хлопці в бані за "конструктивну" критику.
Кльово
Який жидок так паплюжить нашу автентичність?
Ще один кандидат у баню
поперше не жидок а буковинець,а по друге зробіть свій кавер і я з задоволенням послухаю і поставлю вам клас як колегам по цеху...дякую за увагу та повагу
Молодець
СУПЕР!









Останні коментарі
alex_2011: Дякую.
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
valintin869: Дуже Вам вдячний
Павло Салганюк: Дякую!
uyriy2023: Дякую. просто і кайфово звучить
uyriy2023: МАЛЬВИ
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Val_Melnik: Дякую!
MavrikiyI: Дякую!!!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
Eugene27: Дякую!!!
leo1965: Дякую!!!
makarenkovalera64: Дякую..
Віталій Дубограй: вага колонки?
ROMANMYZUKA: Згадай цей день, згадай цей час, коли зустріла доля нас Коли дерева розсипали листя свої. Зустрілись ми, зустрілись ми, все було наче уві сні, І нам здавалось на землі нас тільки двоє. Приспів. Хто сказав, що осінь сум приносить людям, Хто сказав, що жовтий колір до розлуки. Жовте листя ми збирали, і на щастя дарували Ти мені, а я тобі. І лиш тебе і лиш мене, кохання вибрало й живе, Весняним птахом в золотому листопаді. І вдячні ми осіннім дням, що дарували щастя нам, І тільки осені завжди ми будем раді. Приспів. = ПР-Ш = Чекали ми свою весну, не дивились, що в мить ясну Нам проліски замінять жовте листя клену. І тільки ти і тільки я, і зберегли на все життя, Щоб часом в юність повернутися зелену. Приспів. Щиро дякую!!!
igor_m2008: Дякую!!!!
Andrii2212: дякую!
Nicolas67: Файно
Nicolas67: Дякуємо .
Sergiy2222: Дякую.
Sergiy2222: Щиро дякую.
alex_2011: Супер!