Леся Горова
Вереда
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Будь яка
- Властивості:
- Дитяча
- Належить до жанрів:
- Авторськi.
Текст пісні:
Жила–була на світі вереда,
Вона була капризна і сумна,
Так часто вона плакала, чого сама не знала,
Тому і вередою її всі називали.
Ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла-ла-ла-ла,
Вереда на світі жила.
Вона усе губила, а потім все шукала,
А як не знаходила, то плакала, ридала.
Із вередою ніхто не міг дружити,
Бо як же було важко її розвеселити.
Ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла-ла-ла-ла,
Вереда на світі жила.
Коли вона гуляла, як гралася чи їла,
Могла собі заплакати завжди, коли хотіла.
Усі свої капризи уміла пояснити:
"Багато в мене сліз, нема їх де подіти".
Ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла-ла-ла-ла,
Вереда на світі жила.
Колись із вередою сталася пригода, –
Образились на неї сонце і погода,
Небо стало плакати, поховались люди,
Мокро і незатишно, сумно стало всюди.
Ла-ла, ла-ла, ла-ла-ла-ла-ла-ла,
Вереда на світі жила.
От біда, серед нас вереда.
Навіщо стільки сліз проливати марно,
Бути вередою дуже негарно.
Ла-ла, ла-ла, ну де ж тут вереда?
Серед нас її вже нема.
Ла-ла, ла-ла, ну де ж тут вереда?
Серед нас її вже нема.
Коментарі:
А при чому Н. МАй?
Пісню виконала та написала Леся Горова.









Останні коментарі
Eugene27: Дякую!!!
ROMANMYZUKA: Дякую !!!
Eugene27: Дякую!!!
Eugene27: Дякую!!!
alex_2011: Дякую.
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
valintin869: Дуже Вам вдячний
Павло Салганюк: Дякую!
uyriy2023: Дякую. просто і кайфово звучить
uyriy2023: МАЛЬВИ
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Val_Melnik: Дякую!
MavrikiyI: Дякую!!!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
Eugene27: Дякую!!!
leo1965: Дякую!!!
makarenkovalera64: Дякую..
Віталій Дубограй: вага колонки?
ROMANMYZUKA: Згадай цей день, згадай цей час, коли зустріла доля нас Коли дерева розсипали листя свої. Зустрілись ми, зустрілись ми, все було наче уві сні, І нам здавалось на землі нас тільки двоє. Приспів. Хто сказав, що осінь сум приносить людям, Хто сказав, що жовтий колір до розлуки. Жовте листя ми збирали, і на щастя дарували Ти мені, а я тобі. І лиш тебе і лиш мене, кохання вибрало й живе, Весняним птахом в золотому листопаді. І вдячні ми осіннім дням, що дарували щастя нам, І тільки осені завжди ми будем раді. Приспів. = ПР-Ш = Чекали ми свою весну, не дивились, що в мить ясну Нам проліски замінять жовте листя клену. І тільки ти і тільки я, і зберегли на все життя, Щоб часом в юність повернутися зелену. Приспів. Щиро дякую!!!
igor_m2008: Дякую!!!!
Andrii2212: дякую!
Nicolas67: Файно