Лорак Ані
Полуднева спека
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Будь яка
- Властивості:
Коментарі:
"Люблю" - сказала тобі, як в останній раз.
"Люблю, люблю" - прошепотів, прошепотів.
Але я втечу туди, де цвітуть сади, маю спокій де.
Ти мене знайдеш завжди лише там, де океан гуде.
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.
Втома світ обійма, і гойдає світ.
Лиш там нарешті наодинці я сама.
Марних буднів вже нема,
Спогадів нема і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде, як іде, де океан гуде.
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.
Марних буднів вже нема,
Спогадів нема, і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде як іде, де океан гуде.
Я на тих островах, у затоках сповідань,
У лагунах снів, де так хороше мені.
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.









Останні коментарі
natalia777dw: ДЯКУЮ.
natalia777dw: дякую.
natalia777dw: дякую.
natalia777dw: ДЯКУЮ.
yourchattygirl3: Дякую!!! КЛАСС!
Polina: Раптово попалося...Здається мені на 99%, що це моя фонограма, яку було мною колись закинуто на ВКМ ) Без претензій ) Виявляється під неї вже багато різних дитячих колективів заспівало. То й добре.
SerginioTorak: До оригіналу далеко дуже
sasha_20553: Дякую!
sasha_20553: Дякую!
ruslan_mamedovv65: Дякую!
krokpavel: дякую друже, виручив моїх колег... хай щастить
ruslan_mamedovv65: Велике дякую!
ruslan_mamedovv65: Дякую!
bakura: Дякую!
vladsavramuz: Дякую!
pearl -------------------: дякую !!!
pearl -------------------: Дякую !!!
Howplay39: Просто але смачно.Дякую!
Romaste: Дякую!
lyonya55: Дякую!
lescador: Класно,бомба
lescador: Молодець
Lewik: Дякую!!!
Вячеслав Сумішевський: Тихо моя душа кохання зустрічає, Де ж я тоді була, коли все розквітає? Я вже не та, а може я ще та... Він все моє життя не розбере на атоми, Я його ім'я вже зустрічала та ні... Мені з ним так як ні з ким... Приспів: Бо серце між землею і хмарами, А серце між обманом і правдами... Тільки ти, тільки ми Змиримось з нашими шрамами... Ми будем між землею і хмарами, Ми будем між обманом і правдами, Поки біль тихо спить, Ми будем самими-самими... Хто вибирає нас і хто стирає пам'ять, Ти ж бачиш чи не так, Що серце ще не камінь, Але про те ні разу не жалій... Між різних тисяч "не" Я вибираю "наливай", Хай гірке-міцне, але очей не ховай, Якщо ми тут, то давай! Приспів.
Юрій Андрієць: Дякую.
Олександр Головко: ЩИРА ПОДЯКА.
Юрій Андрієць: Дякую.
Юрій Андрієць: Дякую.
Юрій Андрієць: Дякую.Класно.
olegantonenko: Дякую!