Народна - АЙСТРИ БІЛІ / Деталі Запису / minus.lviv.ua — Українські мінусовки
Допомогти порталу
Архів конкурсів
Конкурс вокалістів

Результати

Учасників: 58
Shure SM58SE
Міkpoфoh RODE BROADCASTER
Кoндeнcaтopний mіkpoфoн FZONE BM-800 KIT
YAMAHA P-125 (WH)
CORT CR300 (Aged Vintage Burst)
Елekтpoгітapa CORT CR100
Цифpoвe піaнінo YAMAHA ARIUS YDP-145
Стyдійhий kohдehcaтophий mіkpoфoh RODE NT1 KIT
SHURE SM7B

Народна

АЙСТРИ БІЛІ

Тип файлу:
Аудіо
Бітрейт:
128
Розмір файлу:
5.4 МБ
Тривалість:
05:51
Мінусовку додав:

Ваня Лабач г.«Подих Серця»

10 Грудня 2013


Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися

Загальний рейтинг 1143 (Голосів: 2)

Додаткові дані:
Темп :
Повільна
Виконується:
Дует
Стать :
Будь яка
Властивості:
Обрядова(весілля, свята, і т.д)
Належить до жанрів:
Вальс.
Текст пісні:

У гаю, гаю тім зеленім, Де я з тобою стояла. Ти цілував моє личенько І говорив: "Моя мила". Я тії слова послухала, Бо я ще була молода, Я рідний край свій залишила І за тобою в світ пішла. Привів ти мене на чужину, Де я ще зроду не була, Ти полюбив іншу дівчину, А я зосталася сама. Довкола мене чужі люди, До кого я пригорнуся? Піду, піду в садок вишневий, З соловейком розмовлюся. Піду, піду на синє море, Там, де я маю потопать, Прощай, прощай, косо дівоча, Більше не буду тя чесать! Шуміли сосни і діброви, Шуміла в лузі калина, Прощай, прощай, зрадливий друже, Мені вже вічна могила!

Додати в Twitter

Коментарі:

А до чого тут айстри,та щей білі?


Варіант з Черкащини:
Коли я мала літ шістнадцять,
Тоді щасливою булла.
Я про кохання ще й не знала
І дружно з матір’ю жила.

Як я садила айстри білі,
Ти допоміг мені полить.
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить

Як ти ішов моїм садочком,
Я задивилась на твій стан.
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній впав туман.

Коли упав туман вечірній,
І ясна зіронька зійшла,
То я зірвала айстру білу,
І за тобою вслід пішла.

В моїм садочку айстри білі,
Схилили голови в журбі
В моєму серці гаснуть сили,
Чужою стала я тобі.


Айстри білі
1
Мої дворові айстри білі
Ти помагав мені садить
З тих пір тебе я полюбила
З тих пір так серденько болить
2
Раз надійшов ти попри мене
Я задивилась на твій стан
Стояла довго під вербою
Поки вечірній плив туман
3
А як же вечір спав туманом
І ясна зіронька зійшла
То я зірвала айстру білу
І за тобою в світ пішла
4
А ти завів мя на чужину
Де я ще з роду не була
Ти полюбив іншу дівчину
А я осталася сама
5
Там на чужині чужі люди
До кого я пригорнуся
Хіба піду в садок вишневий
З соловейком розмовлюся
6
Як я садила айстри білі
Ти помагав мені садить
З тих пір я мрію про кохання
З тих пір так серденько болить

Ось до чого!!!!!!!!!!!!!!!!


А мелодія "вот кто с горочки спустилса"
http://www.youtube.com/watch?v=nAevEgHaWuA
що москалі в нас мелодію вкрали???


Або "У павильйона пиво-воды" Шуфика:
http://www.youtube.com/watch?v=pwvRoJL6J20


Щирі слова подяки Івану гурт"Музики" за правильний текст пісні "Айстри білі"""


Москаль тільки і краде. Хлопці мені 40р. а я памятаю як ще мій батько по весіллях грав цю пісню. "Айстри білі"


Хлопці я чув варянт що ця пісня називається "Мені минало літ шіснадцять"


«В саду осіннім айстри білі» — український романс XIX сторіччя. Був популярний в Україні до 60-х років XX сторіччя. Опублікований в 1961 у збірнику «Українські народні романси» за упорядкування з передмовою та примітками Леопольда Ященка. Відомості про автора слів та музики — відсутні. Назва і перший рядок пісні у збірнику звучали «В моєму саду айстри білі». Романс вважається українською народною піснею. Сучасним виконавцем є київський гурт «Рідна пісня».[1]


ТЕКСТ ПІСНІ

В саду осіннім айстри білі[4]
Схилили голови в журбі…
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала я тобі… (2)

Мені сімнадцятий минало
Весною, як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала,
Ми тихо з сестрами жили… (2)

Як я садила айстри білі,
То ти поміг мені полить…
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить… (2)

Як ти проходив мимо двору,
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній спав туман… (2)

Коли умру я від кохання,
То поховайте серед трав,
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав… (2)