Та текст то і нічого, тільки коли музика зазвучала - чогось другі слова на думку приходять. Дуже всім знайомі...

Ото, Петре, вам ваша освіченість боком вилазить:)

Ціню гумор, пане Юрію, але насправді мені не подобається коли під усім знайомі речі підставляють укр. тексти. Думаю, що вистачає і укр. пісень, цікавих усім,а в даному випадку якась фальш відчувається.(Це моя особиста думка, на істину не претендую).

Шо я можу сказати, питання складне, комусь подобається, комусь ні, як всім догодити - невідомо, адже ж сайт Романом Метельським створювався не для себе, а для людей...
Я також вважаю, і писав про це на головній в коментарях, що ніякої художньої цінності в таких перекладах нема. Хоча також деякі такі переклади також використовуєм в роботі...
В будь-якому випадку, дякую вам за активність, якось воно з часом "устаканиться".

Шановний пане Удовиченко! Вам би не завадило знати, що якраз український текст був первинним. А щодо ваших сумніві щодо перекладів, то це повна дурня... ваші сумніви у можливостях української мови. Зрештою, всі світові виконавці завше адаптовували іноземні тексти до рідної мови..

Я співаю і український варіант глядачам дуже подобається!

Біла акація.
Нам цілу ніч соловейко наспівував,
Місто мовчало мовчали і ми
Пахощі дивні акації білої
Аж до нестями п'янили вони
Місто помите весняними зливами,
Зорі сіяли у темній воді
Боже якими були ми щасливими
Як же ми були в ту ніч молоді.
Роки промчали і вже посивіли ми
Де чистота ніжних квітів живих
Тільки зима заметілями білими
Нам нагадає сьогодні про них.
В час, коли вітер стихає знесилено,
Знову і знову так згадую я
Квіти духмяні акації білої
Що не вернуться, як юність моя.

"Місто помите" - якось не поетично.

Дуже урізана версія, без повтору після другого куплету і з непотрібним завмиранням в кінці. Зовсім робить пісню безбарвною. Підійде хіба для тих, у кого голосу не вистачає на останній куплет.