Несторчику, а де , підкажи, взяти рідний текст? Аранж файний!

Мені здається часом, що солдати,
Які не повернулися з боїв
Не полягли, а залишились жити,
Перетворившись в білих журавлів.
І ось летять курличучи прощально
В якийсь далекий і незнаний світ,
Чи не тому безмовно і печально
Ми довго дивимося їм у слід?
Вони летять, вони курличуть знову,
Мов кличуть нас летіти з ними в ніч
Подібний він на нашу рідну мову
Їхній журливо - гордовитий клич.
Настане день і строєм журавлиним
Я, теж пливтиму в далеч у імлі.
І теж звернусь із покликом пташиним
До тих, кого покинув на землі.
Мені здається часом, що солдати,
Які не повернулися з боїв
Не полягли, а залишились жити,
Перетворившись в білих журавлів.

Вірші Р.Гамзатова, муз. Я.Френкеля, "Журавлі". Варто було б вказати, чий це переклад.

Мені здається часом, що солдати,
Загублені в скривавлених полях,
Не в землю нашу полягали спати,
А залишились жити в журавлях.

Вони до наших днів з висот тих дальніх,
Літають, не змовкаючи на мить...
Чи не тому так часто і печально,
Ми линем поглядом в небес блакить.

Летять, летять в небесному тумані,
Їх вечоровий морок обійма.
І, може, там притулок мій останній,
Але мене між ними ще нема.

Настане день і зграя журавлина,
Мене покличе в даль у сизій млі...
І я з небес пошлю уклін пташиний,
Усім, кого залишив на землі.

Переклад: Марії Гунько.

Дякую. Просто і грамотно.

Нестор Сороколіт, міді вальса закинув. Що то не можу в пошті писати, я з телефону опера міні