MinusLviv.UA
Шановні користувачі. В даний момент на сайті тривають ремонтні роботи. Це стосується форми відвантаження мінусовок. Деякі елементи управління можуть відображатися некоректно. Просимо вибачення за незручності. Працюємо, щоб якомога швидше все зробити. З повагою адміністрація😇
Час до завершення:
Допомогти порталу
Музичні товари Соляр Мар'ян Елekтpоннa бapaбaннa ycтaнoвka ALESIS NITRO MAX KIT
Музичні товари Соляр Мар'ян Кomбoпідcилювaч для бac-гітapи Joyo JBA-10
Музичні товари Соляр Мар'ян YAMAHA P-125 (WH)
Музичні товари Соляр Мар'ян Сakcoфoн aльт Roy Benson AS-202K
Музичні товари Соляр Мар'ян Рaдіocиcтema LINE6 XD-V55
Музичні товари Соляр Мар'ян Стійka для cakcoфoнa SOUNDKING SKDH005
Музичні товари Соляр Мар'ян Синтeзaтop YAMAHA PSR-F52
Музичні товари Соляр Мар'ян Кaліmбa, 17 kлaвіш, maйcтpoва

Тартак Та Нічлава

Не кажучи нікому
Тип файлу:
Аудіо
Бітрейт:
64
Розмір файлу:
3.3 МБ
Тривалість:
07:15
Мінусовку додав:

Aleksd797

15 Червня 2023

Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися

Загальний рейтинг: 8 (Голосів: 0)
Додаткові дані:
Темп :
Швидка
Виконується:
Дует
Стать :
Чоловіча
Властивості:
Текст пісні:

Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою…
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі…
То що ж робити – сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу – з новими ворогами?
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться – “Хай поживе ще трошки”
Вже так давно не бачить сина свого
І ще хоч раз побачити його живого…
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я – то хто? Зайве питання…
Для нас це не проста війна – це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу…
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія – на повстанців…
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани…
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих…
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо…
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я…
Тіла загинуть – житиме ідея…
А наші душі тут – в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах…
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.