Тартак
Омана
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Тематика:
- Кохання
- Темп :
- Швидка
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Чоловіча
- Властивості:
Текст пісні:
Кожна людина ще зі школи пам’ятає:
Хто багато читає - той багато знає.
І, зрозуміло, я книжок багато прочитав -
Щось давно забув, але щось запам’ятав.
Та головне, що я навчився володіти словом,
Часом - серйозним, а частіше - по-приколу.
Говорю, що думаю, говорю, що бачу.
Один від слів моїх сміється, інший від них плаче.
Звичайно, говорити - це не мішки носити,
Та слово може вдарити, слово може вбити.
Слово відкриває таємниці та секрети,
Розбиває замки, знищує лабети.
Та якось я відчув, що починаю зловживати -
Дурити людям голову, забивати баки.
В такі часи в моєму серці селиться хижак,
Що у мене самого викликає дикий жах...
Я не віддам
тебе хижому звіру!
Бо вже і сам
в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана…
Не вір словам!
Мої слова - це омана!...
Я познайомився з тобою, хотів з тобою бути.
Але ти в своїй душі не змогла відчути
Глибини тієї, глибини всієї,
Що шукала собі шлях із душі моєї.
Говорив тобі слова ніжні та ліричні,
Здійснював заради тебе вчинки романтичні.
Але ти сама в собі у той час кохалася.
З мене ж ти знущалась, ти з мене насміхалася.
Та прийшов момент прозріння - мене перемкнуло!
Все оте дурне кохання наче вітром здуло.
Я тепер тебе зроблю повною дурепою -
Відплачу тобі сповна щедрою монетою!
Я розказую байки, мозок твій запудрюю,
Я розписую тебе гарною та мудрою!
Виконав програму дій - і це диво сталося!
Тож тепер у мене ти палко закохалася!
Я не віддам
тебе хижому звіру!
Бо вже і сам
в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана…
Не вір словам!
Мої слова - це омана!...
Перемога не принесла навіть краплі втіхи.
Навпаки - я сам від себе вигріб на горіхи!
Бо моя любов не згасла - залишилось тління,
І мене доволі швидко загризло сумління.
Хоч-не-хоч, а я тобі, видно, не до пари,
Тож повинен терміново розігнати чари!
Не потрібна ти мені на кохання хворою,
Бо любов повинна бути, як сльоза, - прозорою!
Я не віддам
тебе хижому звіру!
Бо вже і сам
в свої слова втрачаю віру!
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана…
Не вір словам!
Мої слова - це омана!...









Останні коментарі
natalia777dw: ДЯКУЮ.
natalia777dw: дякую.
natalia777dw: дякую.
natalia777dw: ДЯКУЮ.
yourchattygirl3: Дякую!!! КЛАСС!
Polina: Раптово попалося...Здається мені на 99%, що це моя фонограма, яку було мною колись закинуто на ВКМ ) Без претензій ) Виявляється під неї вже багато різних дитячих колективів заспівало. То й добре.
SerginioTorak: До оригіналу далеко дуже
sasha_20553: Дякую!
sasha_20553: Дякую!
ruslan_mamedovv65: Дякую!
krokpavel: дякую друже, виручив моїх колег... хай щастить
ruslan_mamedovv65: Велике дякую!
ruslan_mamedovv65: Дякую!
bakura: Дякую!
vladsavramuz: Дякую!
pearl -------------------: дякую !!!
pearl -------------------: Дякую !!!
Howplay39: Просто але смачно.Дякую!
Romaste: Дякую!
lyonya55: Дякую!
lescador: Класно,бомба
lescador: Молодець
Lewik: Дякую!!!
Вячеслав Сумішевський: Тихо моя душа кохання зустрічає, Де ж я тоді була, коли все розквітає? Я вже не та, а може я ще та... Він все моє життя не розбере на атоми, Я його ім'я вже зустрічала та ні... Мені з ним так як ні з ким... Приспів: Бо серце між землею і хмарами, А серце між обманом і правдами... Тільки ти, тільки ми Змиримось з нашими шрамами... Ми будем між землею і хмарами, Ми будем між обманом і правдами, Поки біль тихо спить, Ми будем самими-самими... Хто вибирає нас і хто стирає пам'ять, Ти ж бачиш чи не так, Що серце ще не камінь, Але про те ні разу не жалій... Між різних тисяч "не" Я вибираю "наливай", Хай гірке-міцне, але очей не ховай, Якщо ми тут, то давай! Приспів.
Юрій Андрієць: Дякую.
Олександр Головко: ЩИРА ПОДЯКА.
Юрій Андрієць: Дякую.
Юрій Андрієць: Дякую.
Юрій Андрієць: Дякую.Класно.
olegantonenko: Дякую!