Тік
Знову один стою повільна
|
|
Опис:
Мінус Олени Ваєнги
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Повільна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Будь яка
- Властивості:
- Обрядова(весілля, свята, і т.д)
Текст пісні:
1.Знала б ти, як мені жаль,
Знала б, як в грудях болить,
Бачила б туги моєї лице,
І не потрібно було б говорить.
Неважливо, що я сказав,
Важливо, що сказала вона -
Я все почув і все зрозумів,
Та вона і, в принципі, не дурна.
Приспів:/2
Знову один стою,
Знову палю, мамо, знову.
А вітер душу мою,
Гойдає, як гілку соснову.
2.Блін, який печальний момент,
Ну як тут не налити в стакан.
Ніби вже знайшли п'ятий елемент,
Розділивши його пополам,
І неважливо, що я сказав,
Важливо, що сказала вона -
Я все почув і все зрозумів,
Та вона і, в принципі, не дурна.
Приспів. (2)
Коментарі:
Текст Бронюка, тональність до мінор, як у ТІКа...









Останні коментарі
ROMANMYZUKA: Дякую !!!
Eugene27: Дякую!!!
Eugene27: Дякую!!!
alex_2011: Дякую.
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
valintin869: Дуже Вам вдячний
Павло Салганюк: Дякую!
uyriy2023: Дякую. просто і кайфово звучить
uyriy2023: МАЛЬВИ
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Bogdan1234: Обмін не цікавить
Val_Melnik: Дякую!
MavrikiyI: Дякую!!!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
Eugene27: Дякую!!!
leo1965: Дякую!!!
makarenkovalera64: Дякую..
Віталій Дубограй: вага колонки?
ROMANMYZUKA: Згадай цей день, згадай цей час, коли зустріла доля нас Коли дерева розсипали листя свої. Зустрілись ми, зустрілись ми, все було наче уві сні, І нам здавалось на землі нас тільки двоє. Приспів. Хто сказав, що осінь сум приносить людям, Хто сказав, що жовтий колір до розлуки. Жовте листя ми збирали, і на щастя дарували Ти мені, а я тобі. І лиш тебе і лиш мене, кохання вибрало й живе, Весняним птахом в золотому листопаді. І вдячні ми осіннім дням, що дарували щастя нам, І тільки осені завжди ми будем раді. Приспів. = ПР-Ш = Чекали ми свою весну, не дивились, що в мить ясну Нам проліски замінять жовте листя клену. І тільки ти і тільки я, і зберегли на все життя, Щоб часом в юність повернутися зелену. Приспів. Щиро дякую!!!
igor_m2008: Дякую!!!!
Andrii2212: дякую!
Nicolas67: Файно
Nicolas67: Дякуємо .