http://minus.lviv.ua/minus/artist/%D0%A2%D1%96%D0%BA/rec/9268/ - ближче до оригіналу. Крім цього, у вас обрізана версія - вирізані "нецензурний" рядочки в 2 куплеті і "впадло" в третьому.

Мабуть!

ну да обрізано декілька рядків :)

нічого страшного! пайдьот!

Якщо чоловік її не робив, як він може щось говорити? Якщо комусь потрібно, можу вислати повний варіант.

Ну то понятно справа... )))))

ДЯкую!!

Будь ласка!!!

Якщо можна,будьласка,вишліть повний варіант. Бо з пісні слів не викенеш....

Маєм, шо маєм...

Олександре, я завжди при можливості вибору користувався Вашими роботами, але ця, попри своє якісне звучання, нажаль не повна. Просто - все чудово а співати важкувато, коли не вистачає декілька тактів. А взагалі робота як завжди на висоті. ДЯКУЮ.

:-)))

ДЯКУЮ.

ПРОШУ!

дякую

Прошу!

Завтра восьме березня – і жодних восьмих март,
нам вже досить червоного для цих контурних карт;
я не Клара Цеткін і не Роза Люксембург
і знаю, на чиїх кістках виріс Петербург.
Мене треба любити й поважати щодня,
одноразо́ве свято – радянська маячня,
бачу ті тюльпани – й одразу флешбек:
«Женщина – она ведь тоже человек!»
Я не потребую їх дозволу на квіти,
як і всього того, що придумали совіти:
мір, труд, май, гвоздики в поліетилені,
красная площадь, засушений ленін,
«Нет войне!» – крейдою на бруці,
голубой огоньок, кобзон у перуці…
Досить! В архів, у вогонь, у сміття!
У трупарні не може бути життя,
якщо ми хочемо змінити історію,
радянську символіку – до крематорію!
Віднині, відзавтра, навіки. Воно того варт:
просто восьмий день березня.
Жодних восьмих март.
07.03.2022
Наталія Ковалик
#поезія_народжена_війною
#поезія_Наталії_Ковалик

Іван Маестро! -100% підтримую