Шевченко Тарас
За що мене, як росла я
|
|
Опис:
из поэмы Лiлея
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Жіноча
- Властивості:
Коментарі:
А плюс можна???
справді + дайте, цікаво послухати в виконанні Тараса Шевченка))))))))))))))))))))))))))))))
Taрас Шевченко (1814-1861) ПОЕМА "Лілея"
За що мене, як росла я,
Люде не любили?
За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають,
Очей не спускають
З мого цвіту? Дивуються,
Не знають, де діти!
Скажи мені, мій братику,
Королевий Цвіте!»
«Я не знаю, моя сестро».
І Цвіт Королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
До білого пониклого
Личенька Лілеї.
І заплакала Лілея
Росою-сльозою...
Заплакала і сказала:
«Брате мій, з тобою
Ми давно вже кохаємось,
А я й не сказала,
Як була я людиною,
Як я мордувалась.
Моя мати... чого вона,
Вона все журилась
І на мене, на дитину,
Дивилась, дивилась
І плакала? Я не знаю,
Мій брате єдиний!
Хто їй лихо заподіяв?
Я була дитина,
Я гралася, забавлялась,
А вона все в’яла,
Та нашого злого пана
Кляла-проклинала.
Та й умерла. А мене пан
Взяв догодувати.
Я виросла, викохалась
У білих палатах.
Я не знала, що байстря я,
Що його дитина.
Пан поїхав десь далеко,
А мене покинув.
І прокляли його люде,
Будинок спалили...
А мене, не знаю за що,
Убити не вбили,
Тілько мої довгі коси
Остригли, накрили
Острижену ганчіркою.
Та ще й реготались.
Жиди навіть нечистії
На мене плювали.
Отаке-то, мій братику,
Було мені в світі.
Молодого, короткого
Не дали дожити
Люде віку. Я умерла
Зимою під тином,
А весною процвіла я
Цвітом при долині,
Цвітом білим, як сніг, білим!
Аж гай звеселила.
Зимою люде... Боже мій!
В хату не пустили.
А весною, мов на диво,
На мене дивились.
А дівчата заквітчались
І почали звати
Лілеєю-снігоцвітом;
І я процвітати
Стала в гаї, і в теплиці, /375/
І в білих палатах.
Скажи ж мені, мій братику,
Королевий Цвіте,
Нащо мене Бог поставив
Цвітом на сім світі?
Щоб людей я веселила,
Тих самих, що вбили
Мене й матір?.. Милосердий
Святий Боже милий!»
І заплакала Лілея,
А Цвіт Королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
На білеє пониклеє
Личенько Лілеї.
Може хтось знає де знайти плюс, або ноти?









Останні коментарі
Viktoria1814: дякуююююю
Viktoria1814: дякую,дуже гарно,та дуже доречно!
Олександр Головко: Дякую щиро друже. Обійняв.
Олександр Головко: БРАВО пане Романе. Співаю завжди з великим задоволенням і подякою. З повагою Олександр.
Олександр Головко: БРАВО пане РОМАНЕ!!!!! Дякую за роботу.
VIKTOR KRAVCHENK: Дякую!!!
olegantonenko: ДЯКУЮ!
VS1704 : Дякую!!!
chertic: може це полька, а не хора?
Павло Салганюк: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
vladsavramuz: Дякую!
Павло Салганюк: Дякую!
Roma Good: Батькові - хороша пісня. Може маєте фонограму?
lyonya55: Дякую!
lescador: Спортила своїм Чарівним голосом такий мінус,,,,,шкода
V07a01lera: Дякую !
lescador: Класнр але сухо,,скс прописав зі штучним інтелектом..а на остальне забив,,як би ще зміг збагатити...булаб бомба....ну..в загальному не погано 555
V07a01lera: Дякую !
lescador: Одна із самих кращих версій...дякую....бо інші як не втулить бек ,то ще якесьгі..підсуне
lescador: Ухх...такий мінус спортив беком...щеб якось по совісті зробив тихіше....ДЯКУЮ ЗА НАДІЮ ЩО МОГЛО БИ БУТИ МІНУСОМ
lescador: Тобі напевно було народитись швидше Білозірі Ігора...так повіяло старовиною
Peet Калуцький: Файл видалено,як такий,який не пройшов модерацію.Недодавлений голос.
olegantonenko: ДЯКУЮ!
TatyanaUtkina73: Горить холодним полум'ям кришталь На серці жаль, на серці жаль Лети моя любове в синю даль У синю даль, безмежну даль Між небом і землею, промінь сонця як струна Тривожить душу все, що пережито Куди знов приведе мене нестримна бистрина Я так чекаю, щоб тебе зустріти Одна любов на двох, така свята і грішна Одна любов на двох, історія колишня Одна на двох, як довга ніч розлука Одна на двох, одна на двох Одна любов на двох, така свята і грішна Одна любов на двох, історія колишня Одна на двох, як довга ніч розлука Одна на двох, одна на двох Минуло, відболіло, відлягло Моя печаль, твоє тепло Минуло те що поміж нас було Крихкий кришталь, розбите скло Між небом і землею, промінь сонця як струна Тривожить душу все, що пережито Куди знов приведе мене нестримна бистрина Я так чекаю, щоб тебе зустріти
mazuryk: Дякую!!!
niks : Дяекую
kostil888: Дякую !
Igorchistuj: Дякую. супер
alex_2011: Файно! Звідки ж той ШІ вз`явся?