Доброго здоровя Всім!!! До  створення цієї теми мене спонукало обговорення у багатьох попередніх темах про роботу музичних колективів з різних кутків України, з різними складами в колективах, з різними освітами  і також різними віковими категоріями музикантів. З великої кількості дописувачів ясно, що 90 відсотків працюючих музикатів ( якщо не більше ) в звязку сьгоднішними вимогами працюють малими колективами використовуючи фонограми. Хоч є музиканти, які прикладають бажання, вміння, сили і гроші - щоб в перемішку з дискотечною фанерою заграти хоч пару " живих кавалків".  В мене виникає питання - скільки часу втримається така музика? Чи залишуться музиканти взагалі, чи через 20 років буде  не тільки грати, а й співати " китайський робот " замість " Асуса"? Чому при проведенні " весільник забавок"( якщо вже приходиться і таке робити), ми здираємо одні в других конкурси з яйцями, переодяганням і т. д...? Чи не краще взяти в руки живі інструменти заграти і провести конкурс на кращого вальса, танго, краков"яка, чи другого танцю який був, чи є модним в даній окрузі. Думаєте не підуть, не підтримають??? А треба просто оцінити публіку на даній забаві, залучити старших людей які є на весіллі, попросити тамаду до помочі, самому проявити ініціативу за її ( його ) відсутності, на крайній випадок - ризикнути!!! Якщо під час гуляння не має можливості, чи бажання пограти в живу , тоді під час забавок більше  використовувати живу музику, проводити  культурні забавки. Я в певнений, що в кожній команді є музично грамотні люди, то може не тягати мішок з " гуманітаркою" для перевдягання, карти, копійки і т. д..., а взяти скрипку, акустичну гітару, гармошку, сопілку, балалайку,  бубона ( та що хочте) і заграти, розімнятись. За одно і будемо " пропихати живе виконання", не змарнуємось як музиканти.  А тішитись ( ... Я вам казав, що з цього нічого не вийде...), чи задаватись питанням - Хто до цього довів...? - ми проблему не вирішим. З повагою до Всіх!!!

Без образи, але це ще один клон питання в обговоренні якого беруть особи які "вміють". "Інваліди"-караокєри  хіба читають і втішаються думкою:"пишіть і говоріть, але ми халтури мали, маєм і будемо мати". Хоча може й далі "кормушки" з фанерами не лізуть. Хоч би хто анонімно відтисав... Хіба додам, що це мені сучасне "лабло" нагадує зупи з брикетів з супермаркєту - без проблем, дешево і завжди виходить, хоч і має однаковісінький смак. P.S. Під вечір відвідаю виступ живої команди з нагоди Дня Молоді на площі міста. На щастя не всі хочуть бути "артистами" за чийсь (я про використання чужих фонограм) рахунок.

чи через 20 років буде  не тільки грати, а й співати " китайський робот " замість " Асуса"? 

Чому через 20 років? Вже є :( http://www.freetorg.com/lead/muzykalnye-avtomaty,836987.html .

Моя думка така:  поки у нас на Україні не підніметься прожитковий рівень до європейского рівня, про живий весільний колектив можна й не гадати.В нас плавильщики по 2500 грн. зарплати отримують.Про який живий колектив на весілля своєї дитині він може думати, коли ціна такого колективу буде стояти не меньше 1500$?А за 400$ Ви ж самі (також і я) не підете  працювати два дні в шістьох.Це моя думка...Тай менталитет наш "по больше и на шару" далеко не європейський.Не знаю як у Вас Панове,а в нас приблизно десь так.Сумно але ж...

Музичні автомати не є щось нове. Автомат на грамплатівки вперше я побачив в Дрогобичі в році так 1974-75-му в ресторані "Україна". (Був розташований в нижньому куті площі). Вони не прижилися. Може через те що ламались, а швидше всього що платівки можна було послухати вдома, а відвідувачі хотіли почути живе виконання. Візьміть до уваги що й сьогодні фонова музика в барі-кафе це непрестижно, а от "людина-оркєстр", чи дует-тріо то вже "жива музика".

Я б не прив'язував все в першу чергу до гонорару. Маю колєгів які вживу (2 синтюки, ритм машина, бас, сакс) грають практично за таксу "караокєрів". А за 1500$ треба показати вже рівень виконання. Думаю що претендувати на такий гонорар зможуть одиниці. Колись так і було - рівень був доволі різний. Тепер, при одних і тих фонограмах, всі сприймаються і звучать одинаковісінько (демонстрація і підтвердження ролики на YouTube-i). Ніби клони, лише невідомо чого.

чи дует-тріо то вже "жива музика"

Згоден з Вами пане Ігор !Смішно звучить.

Погодьтесь зі мною ,  самі ж це зерно й посіяли.Ще в далеких 89-90 их роках , коли в СРСР  з'явилися перші самограйки.А тепер виправити дуже тяжко.

Пане Шарік, тема сумна і багатогранна! Я недавно відписав на форумі "музикант, клоун, чи блазень", і в ту тему воно також дуже підходить, може хто не читав - подаю ще раз.

Як на мою думку, сьогодення диктує трхи інші умови ніж було 10 - 20 р назад! Я про "живу музику" і ведення! Мали такий випадок, і він НЕПООДИНОКИЙ!  Створили ми минулого сезону "Живий" колектив! Повірте що грали без позору! І що!?? Люди кажуть нам задорого! Ціну називали невисоку - 5000 гр з проведенням весілля ! 5 музикантів! Причому марші і обряди грали взагалі акустичнимим інструменетами! Контрабас,акордеон, кларнет, банджо, бубен!   І люди приходячи до нас або до шефової говорили: "Люди ,не тре нам тої вашої живої музики! Нам тре провести весілля і зробити музичний супровід! І тих трьох що у вас грали нам достатьно! (Тобто клавішу, гітару і сакс - старий наш склад.) Як що ми хочем послухати "живу" музику ми підем в той самий джаз клуб, на рок- концерт і ін! НАФІГ НАДО! І то майже всі так говорили - наче змовилися!  І я собі подумав а в принципі люди в деякій мірі праві!   Так що мінімальний склад з проведенням забав, на сьогоднішний день має неабиякий успіх! Є в тому велика доля правди, переконалися на своїй шкурі! А грали живим складом ми достойно, ХТО ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ В КОНТАКТІ може глянути набравши в пошуку "гурт забава - день батяра."  Отако! Маємо шо маємо! і ті хто каже, що все вертається до живого, глибоко помиляються, нам ще до того дуже довго! А до роботи живим складом на весіллі й поготів!!!

Ігор та Юра !!! Дякую за не байдужість до даної теми. Але Юра, якщо ми вже і винні, що в 90 - стих посіяли, то не вже не цієї пори не зрозуміли, що за "культура" виросла і замість того щоб винищувати, ще більш підживлюєм своєю байдужістю. Ясно, стеоретип сьогоднішнього весільного "буття" за один рік не переробиш, але хочим ми того чи ні - треба вертатись назад. Ясно також, що ніхто нікого ні "під стріху", ні під " курузянку" не заставляє повертатись і грати без апаратури, але треба максимально  використовувати  можливість пограти в живу.