Бобул Іво - Емігрантка / Деталі Запису / minus.lviv.ua — Українські мінусовки
Допомогти порталу
Архів конкурсів
Конкурс вокалістів

Результати

Учасників: 58
Shure SM58SE
Міkpoфoh RODE BROADCASTER
Кoндeнcaтopний mіkpoфoн FZONE BM-800 KIT
YAMAHA P-125 (WH)
CORT CR300 (Aged Vintage Burst)
Елekтpoгітapa CORT CR100
Цифpoвe піaнінo YAMAHA ARIUS YDP-145
Стyдійhий kohдehcaтophий mіkpoфoh RODE NT1 KIT
SHURE SM7B

Бобул Іво

Емігрантка

Тип файлу:
Аудіо
Бітрейт:
320
Розмір файлу:
10.9 МБ
Тривалість:
04:45
Мінусовку додав:

Володимир Попов

8 Листопада 2009

Опис:

Написано власноруч. Користуйтесь.с пов.Попов.Крижопіль.


Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися

Загальний рейтинг 637 (Голосів: 3)

Додаткові дані:
Темп :
Помірна
Виконується:
Соло
Стать :
Будь яка
Властивості:
Звантажити аудіо (+)
Додати в Twitter

Коментарі:

Дякую друже!
Побажаю позитиву в будь-якій справі.
Хай буде все гаразд в нашому домі.


Спасибо Николай за пожелание,будем стараться.


Дякую,гарно пишеш


Емігрантка

А там за синім небосхилом
Любов з весню оцвіла,
Роки пройшли та образ милий
На серці тугу навіва.

Ми вже не діти, наші діти
До хати внуків привели,
Та ми не можемо старіти,
Бо в серці юність зберегли.

Приспів:
Пройшли роки та в серці згадка,
Як човен в морі, вирина.
Як вам живеться, емігрантко,
Моєї юності весна? (останні 2 рядки - 2)

А там вже літо, пізнє літо,
Ледь прохолоду навіва.
Любов’ю серця не зігріти,
Якщо в душі уже зима.

Ми вже не діти, наші діти
До хати внуків привели,
Та ми не можемо старіти,
Бо в серці юність зберегли.