Minus.lviv.ua

Григорій Nepyivoda

НЕ СПІЗНІТЬСЯ У БАТЬКІВСЬКУ ХАТУ - back (оригінал)

Тип файлу:: Аудіо

Бітрейт:: 320

Розмір файлу:: 11.9 МБ

Тривалість:: 05:11

Мінусовку додав:: Валентина Шевченко; 31 Жовтня 2024

Опис:

Музика і слова Валентина Шевченко
Дуже щемлива пісня...

Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися

Загальний рейтинг: 45 (Голосів: 3)

Додаткові дані:

Тематика:: лірична
Темп :: Помірна
Виконується:: Соло
Стать :: Чоловіча
Властивості:
Належить до жанрів:: Ор+бэк.

Текст пісні:

1.
Я приїхав в хату, де колись родився,
Але зрозумів, що, мабуть, я спізнився.
У дворі на матуся більше не стрічає,
Й сивочолий батько вже не обнімає.
Де ж я був раніше? Чом згадав лиш зараз,
Те, що в мене є святий, надій захист?
Тут душевний спокій… Тут дитинством пахне…
І в домівку рідну моє серце прагне.

Приспів:
Батьківська хата – мій оберіг,
Якби раніше знати я міг,
Те, що рідні вікна світять у світи,
Де в життєвім вирі десь блукаєш ти.

2.
Ось мій перший зошит. В ньому дві п’ятірки,
Он старі санчата, в яких спускався з гірки.
І маленьке ліжко, де не спав ночами,
Доки не почую колискову мами.
Он в кутку ікона, де за мене мама
Тихо Богородицю просила вечорами.
Чорно-біле фото, де я посміхався…
Й лист, де батько пише: «Сину, повертайся!»

Приспів( той самий)

3.
Вишита сорочка рідними руками,
Це ж для мене мама вишила ночами.
Ось листи коханій – юності відлуння
І портрет, де тато з мамою ще юні.
Я перед портретом стану на коліна
І в своєму серці визнаю провину.
Ви пробачте, мамо…Ви пробачте, тату,
Що не встиг в житті важливих слів сказати.

Приспів( той самий)