Скоро вже наступить свято весняне
Шкода, що це свято швидко так мине
І бабусь і маму треба привітати
І наш татко думає, що подарувати

Восьме березня це свято всіх жінок
Восьме березня не проходить без квіток
Як приємно що в один весняний день у році
Привітає тато разом бабусю, маму й доцю

Ми приготували також подарунки
Різні сувеніри і свої малюнки
І на кухні тато торт весняний спік
І сказав мені, шо він не пік торта вже рік

...і наш татко думає, де ж ці гроші взяти...

1.Скоро вже наступить свято весняне,
Шкода, що це свято швидко так мине.
І бабусю й маму треба привітати,
І наш татко думає, що ж подарувати.
Приспів:
Восьме березня – це свято всіх жінок,
Восьме березня не проходить без квіток.
Як приємно, що в один весняний день у році,
Привітає тато разом бабусю, маму й доцю.

2.Я приготувала також подарунки,
Різні сувеніри і свої малюнки.
І на кухні тато торт весняний спік
І сказав мені, що він не пік торта вже рік.
Приспів:

3.Скоро вже наступить свято весняне,
Шкода, що це свято швидко так мине.
І бабусю й маму треба привітати,
І наш татко думає, де ж це гроші взяти.
Приспів:

бебебе

Завтра восьме березня – і жодних восьмих март,
нам вже досить червоного для цих контурних карт;
я не Клара Цеткін і не Роза Люксембург
і знаю, на чиїх кістках виріс Петербург.
Мене треба любити й поважати щодня,
одноразо́ве свято – радянська маячня,
бачу ті тюльпани – й одразу флешбек:
«Женщина – она ведь тоже человек!»
Я не потребую їх дозволу на квіти,
як і всього того, що придумали совіти:
мір, труд, май, гвоздики в поліетилені,
красная площадь, засушений ленін,
«Нет войне!» – крейдою на бруці,
голубой огоньок, кобзон у перуці…
Досить! В архів, у вогонь, у сміття!
У трупарні не може бути життя,
якщо ми хочемо змінити історію,
радянську символіку – до крематорію!
Віднині, відзавтра, навіки. Воно того варт:
просто восьмий день березня.
Жодних восьмих март.
07.03.2022
Наталія Ковалик
#поезія_народжена_війною
#поезія_Наталії_Ковалик