Сл. Євгена Гущина муз. Анатолія Стратілата.

1. Грало – вигравало козацьке дозвілля -
У вітрах буйненьких пружно розлилось.
Побратимів гірко пов’язало зілля:
За хмільної чари весело жилось.
2 так.
Приспів.
Горілки з медами пінились рікою.
Тостували браття хвацько під вербою.
Тільки б пам’ятали: впасти на землицю
У бою – почесно, з чарки – не годиться.
вставка
2. Бавились сердеги, аж чуби спітніли -
Розляглась за долом співана луна…
Це похмільні хлопці гучно голосили -
Жартівливу втнули - стрілася сумна.
2 так.
Приспів.
Горілки з медами пінились рікою.
Тостували браття хвацько під вербою.
Тільки б пам’ятали: впасти на землицю
У бою – почесно, з чарки – не годиться.
Програш.
3. Келихи порожні, бісики на денці.
Тіло дерев’яне в голові туман.
Схаменулись хлопці й Україні - ненці
Присягли довіку не вживать дурман…
2 так.
Приспів.
Горілки з медами пінились рікою.
Тостували браття хвацько під вербою.
Тільки б пам’ятали: впасти на землицю
У бою – почесно, з чарки – не годиться.
У бою – почесно, з чарки – не годиться.

рітеннутто
Витекла горілка, висохли печалі,
Розум знову рідний в лицарськім загалі.
Запишалась мати, мати – Україна:
Честь не відпустила люблячого сина.
Честь не відпустила люблячого сина.