Судячи по занадто вираженому бек-вокалу - це не народні слова, це - пародія.
Подаю справжні народні слова цієї чудової буковинської пісні зі збереженням діалектичних ознак тексту.
Хоча, через неспівпадання з бек-вокалом, застосувати народні слова з цим мінусом неможливо, та, може, комусь згодиться:
1.
На камени ноги мию, на камени стою,
Кругом мене чари сип'я, а я си не бою.
2.
Кругом мене чари сип'я, а я не боюси,
Коби скорше до вечора, а я притулюси.
3.
Коби скорше до вечора, до темної ночі,
Аби я си подивила миленькому в очі.
4.
Нема мого мого миленького, нема мої квітки,
Пішла би-м 'го візирати, та не знаю 'відки.
5.
Пішла би-м 'го візирати 'відки сонце сходи’,
Та знаю я дуже добре, що туда не ходи’.
6.
Пішла би-м 'го візирати з тої дорожечки,
Та знаю я, що не ходи’ через ворожечки.
7.
Чого вікна побіліли - чи не від морозу,
Чи мій милий такий файний, чи мій дурний розум?
8.
Ой, мала я миленького, та й мала, та й мала,
Поклала-м ‘го на ворота - якас’ шельма вкрала.
9.
Ой, мала я миленького на трошки, на трошки,
Післала-м ‘го води брати - дідько втрутив з дошки.
10.
Ой, мала я миленького на штири неділи,
Післала-м ‘го води брати - комарі ‘го ззіли.
11.
Та коби то комарики, а то - комариці,
Би-с не ходив до Марії, ані до Аниці.
12.
А в Аниці вечорниці, а в Аниці данці,
Аница си зґонорила, що має три дранці.
13.
Одну дранку про суботу, другу про неділю,
А та трета незолена - зогнила на кілю.