Народна - Ніч яка місячна (бек) / Деталі Запису / minus.lviv.ua — Українські мінусовки
Допомогти порталу
Архів конкурсів
Конкурс вокалістів

Результати

Учасників: 58
Shure SM58SE
Міkpoфoh RODE BROADCASTER
Кoндeнcaтopний mіkpoфoн FZONE BM-800 KIT
YAMAHA P-125 (WH)
CORT CR300 (Aged Vintage Burst)
Елekтpoгітapa CORT CR100
Цифpoвe піaнінo YAMAHA ARIUS YDP-145
Стyдійhий kohдehcaтophий mіkpoфoh RODE NT1 KIT
SHURE SM7B

Народна

Ніч яка місячна (бек)

Тип файлу:
Аудіо
Бітрейт:
320
Розмір файлу:
10.0 МБ
Тривалість:
04:22
Мінусовку додав:

igor70

8 Травня 2012


Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися

Загальний рейтинг 776 (Голосів: 6)

Додаткові дані:
Темп :
Помірна
Виконується:
Соло
Стать :
Будь яка
Властивості:
Належить до жанрів:
Ор+бэк.
Текст пісні:

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.

Став ніби чарівний, промінням всипаний,*
Чи загадався, чи спить?
Ген на стрункій та високій осочині
Листя пестливо тремтить.
Ген на стрункій та високій осочині
Листя пестливо тремтить.

Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за божа краса
Зірки он миготять попід тополями —
Так одбиває роса.
Зірки он миготять попід тополями —
Так одбиває роса.
\\\\\\\
Ти не лякайся, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар,
Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.

}}
Додати в Twitter

Коментарі:

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.

Став ніби чарівний, промінням всипаний,*
Чи загадався, чи спить?
Ген на стрункій та високій осочині
Листя пестливо тремтить.
Ген на стрункій та високій осочині
Листя пестливо тремтить.

Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за божа краса
Зірки он миготять попід тополями —
Так одбиває роса.
Зірки он миготять попід тополями —
Так одбиває роса.
\\\\\\\
Ти не лякайся, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар,
Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.


Дякую давно шукав


Працюйте на здоровячко...


оце кльова річ!молодець!дякую!


СУПЕР)))


А без беку є?


аранжування- vladimir p


Дякую!