Білий налив
Вст.
1.
Я прочитала всі поради пророчі,
Бо не могла не спать, ні дня і ні ночі
Без тебе, мгм-м..
Без тебе, мгм-м..

Я забувала навіть, як мене звати,
Коли лишав мене в низу біля хати
Під небом, о-ооу..
Під небом, мгм-м..

А місяць і зорі, і чисті, прозорі,
А совість твоя - ні о-оу
П-в.
А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли

А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли
2.
Я надихалася кожним поглядом твоїм,
Здалася тобі сама я вперше без бою
Так просто.. (так просто..)
Так просто.. (так просто..)

І я чула від тебе одні пересуди,
Але я не така, і я більше не буду
Все просто.. мгм-мм..
Все просто.. оо-оу..

А місяць і зорі, і чисті, прозорі,
А совість твоя - ні о-оу
П-в.
А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли

А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли

А очі твої...
Як лампочки згасли...
І сумно мені...
Бо це все не вчасно, вчасно, вчасно /\
П-в.
А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли

А яблука падають, білий налив,
І наше кохання, як детектив
Дивлюсь я і плачу, як же не вчасно,
Очі твої, як лампочки згасли...