Тартак Та Нічлава
Не кажучи нікому
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Швидка
- Виконується:
- Дует
- Стать :
- Чоловіча
- Властивості:
Текст пісні:
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою…
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі…
То що ж робити – сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу – з новими ворогами?
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться – “Хай поживе ще трошки”
Вже так давно не бачить сина свого
І ще хоч раз побачити його живого…
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я – то хто? Зайве питання…
Для нас це не проста війна – це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу…
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія – на повстанців…
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани…
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих…
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо…
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я…
Тіла загинуть – житиме ідея…
А наші душі тут – в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах…
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Останні коментарі
nikosol: мені також будь ласка плюсика nikosol@ukr.net завчасно дякую !!!
Peet Калуцький: Неякісна задавка:недодавлений голос,"плаваючі" частоти. Файл видалено,як такий,який не пройшов модерацію.
Singer1007: Дякую????
Singer1007: Дякую????
altoch: Вишивала мати солов,ї, Та й забула та й забула вишила гаї Солов,ї злетіли а куди, Забіліли забіліли снігом рушники Приспів. Соловейки соловейки солов,ї Не летіть ви не летіть ви у гаї А зимуйте а зимуйте в рушниках Бо зима чекає у гаях.(2)р. Вишивала мати солов,ї Та й забула та й забула вишила гаї Що ж ви наробили там сніги Повертайте повертайте літо в рушники Приспів. Програш. Вишивала мати солов,ї Та й забула та й забула вишила гаї Забуяло літо в рушниках Заспівали заспівали птахи у гаях. Приспів.
mila7: Щиро дякую. Скиньте посилання на плюс
dima13131: сюди
Strelbitskiy: ...хоча, його, мабуть, не існує... Дякую за мінус!
Strelbitskiy: Якщо можна, закиньте, будь ласка, плюс цього варіанту. Подобається...
Peet Калуцький: Jordzh, музика — це справа смаку і вона завжди сприймається індивідуально. Шкода, що цей трек вам не сподобався.Якщо справа лише у тривалості треку,то погодьтесь,Тарас має право на своє бачення свого ж аранжування,всім не вгодиш,в таких випадках краще проходити повз мовчки.Тим більше,гадаю,що Тарас й гадки не має,що з його виконання наживо будуть робити мінус.
Jordzh: Абсурд Нагурського на 7.12 мало що бракує до 7 .40.
Сергій Будь: Супер ! Дякую !
Вася: дякую !
Вася: дякую !
Aleksandriks: гарно
Aleksandriks: супер!
viktor64: Дякую!
CRUT: Дякую!
Анатолій Паламарчук: ДЯКУЮ !!!
Анатолій Паламарчук: ДЯКУЮ !!!
Анатолій Паламарчук: ДЯКУЮ !!!
Анатолій Паламарчук: ДЯКУЮ !!!
vitaliykonishyk: Дякую а нема чоловічої версії?
olegantonenko: Дякую!
IGORMUZ64: Дякую!
Анатолій Паламарчук: ДЯКУЮ !!!
Анатолій Паламарчук: ДЯКУЮ
mazuryk: Дякую!!!
Lana_Clair: Плюсовий запис не той))
Compozitor: Плюсовка не та пісня.