.Не виню я серпневий той день
І його невимовную спеку,
Він наслав в мою душу пісень,
Хоч тепер ти від мене далеко.
Поверта почутів водограй
У серпневі ті дні пережиті,
Я повірив,що в світі є рай,
Коли є у житті такі миті.
Приспів:
Я дякую тобі за щедрий дар любить,
Що по ночах будили разом тишу.
Що ми пізнали ту блаженну мить,
Якою вічність дихала і дише.
Я дякую тобі за рук твоїх тепло,
Вони тривожать серце до нестями.
В них стільки завжди музики було,
Що аж душа озвалася піснями.

2.Біль розлуки перетерплю
І зими віджену прохолоду.
Почуттями свій шлях простелю,
Вип’ю серцем твою чисту вроду.
Я не мислю цей світ вже без тебе,
Не згасить в моїм серці надію,
Ми удвох ще підкоримо небо
І піснями освятимо мрію.
Приспів:
Я дякую тобі за щедрий дар любить,
Що по ночах будили разом тишу.
Що ми пізнали ту блаженну мить,
Якою вічність дихала і дише.
Я дякую тобі за рук твоїх тепло,
Вони тривожать серце до нестями.
В них стільки завжди музики було,
Що аж душа озвалася піснями.
Програш.
Приспів:
Я дякую тобі за щедрий дар любить,
Що по ночах будили разом тишу.
Що ми пізнали ту блаженну мить,
Якою вічність дихала і дише.
Я дякую тобі за рук твоїх тепло,
Вони тривожать серце до нестями.
В них стільки завжди музики було,
Що аж душа озвалася піснями.