Сільське весілля, підключаємо апаратуру, поблизу кухня. Біля кухні жінки - та картоплю чистить, та дотушковує котлети, та ще щось і чуємо:

- Хлопці а ви звідкілля.  Ми відповіли.

Вони кажуть: Почуємо як граєте !

Тут кухарка пропонує перекусити. Ну сідаємо на кухні, дають котлету, салату ще там щось і карафінку.

Ми жункам пропонуємо по  чарці з нами пийнути. Вони випили та й пішли далі до роботи. Коли вже ми перекусили та на вихід - тут товариш вирішив пожартувати( видав себе за пяного), тай ніби по стіні виходить з теї кухні. А жіночки одна до другої:

- О, цей вже награє!

Село.Весілля. Літо.  Тільки но вийшла PSS-51.   Підходить господар,тай просить не грати бо прийшли корови з пасовища. Всі люди поставали по під забор. Повна тиша. Одна корова почала нюхати колонки.Я візьми тай тією клавою мукни. Не знаю що на тих корів надійшло, Шукали по селі 2 г. 50хв.   А  господар при всіх присутніх в мій бік склоняв мене нецензурою близько 30 хв. Тільки молоді під кінець попросили в мене вибачення за батька.

В мене є знайомий трубач з іншого міста так він розказав хохму.Грали вони весілля і з ними був уже пожилий музикант який завжди ходив на весілля в " костюмі  і галстуку".грали напроти лісу і коли старого музику"приперло" він пішов в ліс і сів робити свою справу і тільки почав тут перед самим ним забігає дівчинина,а з світла в ліс зразу не видно нічого, і сідає теж перед самим мужиком також робити своє діло.Не довго думаючи музика взяв і цапнув її за "тил" гаркнувши ніби пес,з переляку дівчинина привстала і як дала"з двоих стволів"-Більше в той вечір він уже не грав,ходив митися і переодягався.Зате сміху було в колективі з рік.

Колись проводили молодят від розпису до кафе,поки їх розписували ми сиділи  в затінку а бубан я полінувався зняти і держав на колінах (він був від"аматі" не важкий), і  тромбоніст друган-чортяка десь непомітно приніс кусок цеглини кілограм зо 5-6 і коли я вставав він як "злодій-карманник"  поклав в бубан(з одної сторони пластика не було) ну і пішли бо вийшли молоді.Пройшовши метрів зо 300 я  відчув щось не те ,але було дуже жарко і цеглину не видно як на те,обматюкаючи природу і температуру пішли ми далі.Через метрів 500 мене знов "терзали смутные сомнения", і всі почали пирхати, а в мене почала відставати шкура, коли я побачив  ту цеглину - то всі реготали що не могли грати (доречі її щей прийшлось нести в руках трохи бо центр міста і не було куди її викинути).На слідуючій халтурі поки  мій друг був за столом я взяв у кухарки перцю і намастив йому муштука. і в останній момент "поступила команда" давай "польку- перцовку" - першу частину він не вспів дограти - язик пашів як у дракона.Отак колись веселились!!!

В суботу на весіллі стався такий казус.Почався обряд "чоботи" ну і зять все приготовив для цього(тертку,миску ,горілку і т.д.),все для хохми,і не знаю для чого він щей взяв піну для бриття,але коли тещі оголили ноги до колін,молодий з піною в руках завмер і ми також аж попирхнулись - у тещі на ногах виявилась"ПОВИШЕНА ЛОХМАТОСТЬ",перша думка прийщла до голови що він зараз буде брити а не мити ноги,а коли він намастив  щей піною ноги - сніжний чоловік а не теща.З такою"лохматостью" можна однаково було б і тестю мити ноги.

В 90 -ті ( коли йшла ворожнеча між людьми за церкву) весілля в глухому селі. Розставивши і підключивши апаратуру, заграли марша господарям весілля.Троє чоловік на шалаші  прибивали весільне оголошення і одним із них виявився господар.Подякувавши, він підійшов до нас з сокерою в руках і грізно запитав : хлопці а ви які будете православні чи грекокатолики.Ми кинули поглядом один на одного і зрозуміли що влипли в халепу.В ті часи церкви брали штурмом така ненависть була серед людей за віру що неправильно сказане слово могло нам дорого коштувати. Та один із нас не розгубився , сказав Християни ми. Віри якої, ще раз грізно перепитав господар. Віри Ісусової,відповів той.А-а бабтисти, махнув рукою і пішов собі.В кожного на чолі в нас виступив мокрий піт.Повезло що господар тупий попався, де ж бабтисти грають по весіллях та й пють горілку.

electromuzik  де ж бабтисти грають по весіллях та й пють горілку.   Сміявся до сліз..... І згадав історію яка була зі мною. Теж орієнтовно ...99 -.... 04 роки, коли фермерів поголовно в Свідків Єгови брали... без кастингу. Випадає нам відлабати таку халтурку, за файні башлі. З сторони нареченого притезій до нас на було, ми відпрацювали чи то в їхніх друзів, чи родини -  їм сподобалось і нас замовляють. А з сторони нареченої проблеми ( вся родина фермерська та щей Свідки Єгови), вперлися - ми цих музикантів не чули, не знаєм і т.д...  А один знаших лабухів "шабашив " старою газелькою - розвозив міндобриво по людях, зразу до батька нареченої: _ Чоловіче, я ж Тобі міндобриво того тижня продавав і ще й додому привозив... Господар до нього: _ То Ти феремер? Ми  всі дружно - Так ми фермери.... Батько нареченої : Доцю, це наші люди... ці не підведуть. Так ми і згодили ту халтурку, хоч вимоги до нас були

_ алкоголю не пити, в шортах, майках не приходити, соромітських  пісень не співати ( як вони наголосили, які пропогандують секс). ,

 Нічого все було добре. Староста від нареченого " підгрів" нас трошки, ми були чемні весілля вдалося!!!! Часом треба " зіграти клоуна" , що не було більших казусів...

Всіх з ДНЕМ СМІХУ!!!!  Смійтесь на здоров"я!!!! 

Згадав цікаву історію.Весілля в одному з сіл львівщини 80- ті роки.Танці в повному розгарі і до нас підходить вуйко добряче на підпитку і просить заграти йому пісню.Хлопці, заграйте я вас прошу мені " бимбулу". Ми перекинулись поглядом один на одного, знали всі моднячі тоді пісні що і по весіллях і на дискотеках, а цієї навідь не чули хіба з африканських чи що?.Вуйку а ви нічого не спутали, може то вам "ламбаду"?Ні! ламбади не хочу. заграйте мені бимбулу! Добре, відповіли ми, через два танці заграєм! А самі подумали, вуйко вже напідпитку, дивись через два танці і забуде.Десь через годину, в кінці заходу йде до нас наш клієнт іще рівніше і погляд у нього грізний. Та ви вже заграєте мені " бимбулу" що я вас просив! Вуйку, та не можемо згадати такої пісні хіба що наспівайте нам куплет.Вуяша відкрив широко рот і почав голосно співати: же бим була їхала же бим була йшла!!!

Правдива історія, весілля в селі, ніч  музикант біжить за шалаш під час танців щоб швиденько відлити. Забігши з світла відразу в темряву він не роздивився, наткнувся і впав на щось мяке та тепле.Помацав руками а то дойки! переполошена льоха  ще три метри на собі його прокатала!

В деяких селах Черкаської області є звичай бити тарілки на яких боярин дарував гостям коровай та гільце, полягає він в тому, що свати, які різали коровай та боярин танцюють польку і в танці б*ють вище згадані тарілки.

А тепер, власне, сама історія:  Ведуча, після того, як порізали коровай оголошує, що зараз будемо бити тарілки. Музиканти виходять на вулицю грати польку і спостерігають картину - вся молодь, яка була на весіллі йде з

тарілками... Добре ведуча вчасно помітила і не допустила тотального биття посуду!!!