Тернопіль.Центр,Ресторан"Україна".Веду весілля.

Половина гостей-тернополяни,половина десь з далекого села. Все проходить нормально,гості бавляться,музики-профі,п"яних майже немає,одним словом супер.

Десь 01:15 потихенько знімаємо фату,молоді багато,закінчуємо приблизно 01:45,як належить/в цьому ресторані  02:00-кода по любому/

Всі чемно аплодують, дякують,і я,з почуттям виконаного обов"язку,йду пити з музикантами "на коня". Тернопільських гостей до того часу залишаеться буквально одиниці. Тим часом,половина гостей,тих що здалеку,всідаються за стіл,і дружно починають пити. Ну ніби нормально,в них теж "на коня" Музики там на стаціонарі,тому знімають зі сцени найнеобхідніше,ну і я,тим часом,складаю радіосистему.Підходить господар,той що здалека.

-А ви хлопці,де йдете!?  -Та додому,а шо? - ЯК ДОДОМУ? А ДАЛІ ШО?  -Та далі-всьо. ЯК ВСЬО?  В НАС АВТОБУС НА С Е М У  !!!!!

Десь в 85 чи 86 році грали ми весілля в одному із сіл Підволочиського району, туди блище до Збруча. Село велике давнє, як кажуть "кучеряве" , з величезними липами та ясенами , з корчами збузку та бузини вздовж вулиць, та городами до річки... Ну от , перший день, гості вийшли з-за столу і ми почали лупашити модняцкі на той час вещі, гостей було багато, ціле подвірря а ще більше було запорожців, кавалєрки всякої та байкерів на мотоциклах. Коротше народу тьма, на подвіррі танцюють, на дорозі танцюють щей хлопці дівок на мотоциклах розвозять . Та враз і все змінилося- драка, як дружно танцювали так дружно і почали лупитися, ми в шоці, підбігає господар : хлопці грайте і не зупиняйтеся, а саме грали "Птіцу щастья" то ми цю птіцу раз вісім без зупинки.Вловивши кульмінацію момену староста бутлі на дорогу і до раня мир та злагода на весіллю. Прикол в тому що на цьому подвіррі було три брати і ми грали три весілля  і кождого разу сценарій той самий .    певно тому, що тоді тамаду не наймали,  ну а гостей треба ж чимось забавити.

Одного разу, відігравши перший день, скрутили дроти , гримнули по сотці і пішли спати до сусідів, де нам постелили. А Льоня гітаріст, знехтувавши повноцінним відпочинком у чистих покоях, підмругав собі діваху і потягнув її на вишку з сіном на хлівах , щоб покозачити. Тільки ми почали засинати , зривається якийсь крик за вікнами, і то чуємо Льоня наш леметує . Ми туди... Не знаю чи йому що вдалося чи ні, але заліз він мордою  в гніздо з осами , от вони його й покусали за те що він їм спати не давав. Вигляд в нього конєчно був не важнєцкий, І тут за Льоню взялися два дядьки, що пильнували посуду в шалаші, один приніс баньку з медом щоб підтримати імунну систему в Льоньовому організмі, а другий наполягав на тому що кращих ліків за самогон людство ще не придумало. Не знаю ,що йому зашкодило більше, чи оси чи мед , та на другий день Льоня був ніякий, а морда літца як бубен і грав він на другий день спиною до гостей...

На рахунок зустрічі молодят.
В одному з південних райцентрів Тернопільщини довелося мені працювати разом з правдивою "весільною пачкою"-Тромбон,дві труби,PSR-ка+ритм-машинка по МІДІ,але хлоп ще "добиває".Ні одного цифрового носія нема!  Грають надворі.Я ставлю на стойку свою активну колонку,підключаю радіосистему і мр-3 плеєрочок.Все готово.Домовляємся так:ви,хлопці,граєте собі марші,гості заходять на літній майданчик,нудяться,а коли молодята під"їдуть,я зроблю все сам.Ок? Так і буде,кажуть!Як скажете!
Приїхали,нарешті,молодята.Розставляю батьків,гостей,діти,пелюстки,Мендельсон,ну як завжди.Вже всі з бокалами,батьки по черзі вітають.Звучить ніжна фонова музика,тремтять руки в батьків,мама і більшість жінок заплакані,молода теж/її мама в Італії/,і от,в кульмінаційний момент маминого вітання,повну тишину раптом розриває страшний крик:
-Музиканти-канти,-анти... щиро-иро..вітають-ають,-ають.. і хлопці дружно луплять марша,причому співаного і довгого!
Мама чуть не випустила бокал,гості закривають вуха,полякалися діти/все відбувається,практично,під порталами/,я в шоці! Коли все стихло,і ревер відкалатав коду,я тихенько спитав музикантів,що то було?
Відповідь була геніальною:
-В нас грають марша кажді парі,а мама з шипучков може і почекати!!!!

Було це вже давніше-грали ми весілля в одному селі і ось на другий день вже кінець весілля ,гості розійшлися,остались тільки молоді,батьки,господині і музиканти.Всі дружно пішли в шалаш і сіли за стіл" на коня".І треба ж було-молодій сподобався музикант і вона положила свої ноги йому на коліна-якраз так вийшло що він сів напроти неї.А в цей час її батькові впала виделка і він поліз під стіл.Хлопці ,а що там було далі то ви вже собі напевно уявили.

був колись в 90 випадок... приїхали хлопці на весілля та розкладаються. пробують як звучить, крутять пульт електроніку і не тільки...між собою словами перекинулися шо РЕВЕРА НЕМА...збоку стояв і спостерігав за цим  якийсь дятько.пізніше підходить і питається: ХЛОПЦІ, А ШО ШЕ НЕ ПРИЇХАВ ???

Одного разу відіграли ми весілля-один день,але грали десь до 6 ранку.Поки поскручували  шнурки,поки на коня-година сьома,А тут немає ще чим відвезти.Ну господар каже-сьогодні відвеземо вас на мотоциклах, а завтра буде автобус- то привеземо аппаратуру.Ну посадили нас в два мотоцикли с калясками, дали шльоми як у космонавтів і ми поїхали.А зі мною в цей час грав один старший музикант-але головне що він дуже маленького росту.Нас розвезли всіх по домах,а він був останній.І  ось така ситуація-він вилазить з коляски і не знімаючи шльома йде додому.Я собі уявляю як на нього дивилися прохожі- шльом більший чим він сам.І так він прийшов додому то жінка його розказувала що його додому не впускала хвилин пять бо не впізнала.Він там щось бубонів під шльомом а ще трохи випивший,змучений- ось вона в глазок дивиться а крім шльома нічого не видно. 

Згадалася історія  початку  90-стих. Приїхали ми грати в таке село,де німців не було-не здибали! Розставляємся. Тоді ми вже мали 2шт  SM-58,Roland E-20,ревер Alesis,/офіра канадійскої бабці/,акустика - TESLA.Одним словом,на той час-страшна фірмА! Скоренько підключили,шож там строїти, правда ревер кинули в куток,накрили чимось,якби часом дощ. А на весіллі за гостя місцевий завклуб,і  трубач з його команди.Відповідно,стоять,заглядають Граємо ми марша,тоді перший медлячок,все ніби добре,сідаєм за стіл,кличем місцевих.Поскільки хлопці перший раз в житті почули правдивий Hall,то між ними відбувається проблизно такий діалог:

-Дивисі,Миколо,шо значит японська апаратура,шо роблят ті Шури! Люди грают без ревера,а труба в них звучит ЯК В КЛУБІ В КОРИДОРІ  !!

  Одещина.Граю весілля в районному центрі, ресторан "Чорне море"половина запрошених місцеві, а половина з мого села, мене знають.Тамада проводе конкурс - стають дівчата "паравозом" розставляють ноги - хлопці повинні пролізти.

 Найперша стояла дружка гарної "пишної" форми.Він пролазе, зупиняється на ній - хоче встати - дивиться на мене і на весь госол 

- Ванюха, не годен встати, тяжола льоха

На тому же весіллі, час знімати фату - поставили крісло - п`яний гість бере садить офіціантку і починає знімати кофтинку